Радіонуклідна діагностика

Радіонуклідна діагностика – вид променевої діагностики, що дозволяє забезпечити ранню діагностику непростих захворювань. У чому ж полягають її принципи?

Дослідження у ядерній медицині в корені відрізняються від традиційних видів діагностики. Що відбувається, коли ми проходимо, наприклад, дослідження на рентгенівському устаткуванні? Нас опромінюють Х-променями в ядерній медицині все навпаки – пацієнтові вводять радіонуклід (радіоактивна речовина) і людина сама починає випромінювати гамма-кванти, апарат лише фіксує їх і в результаті з’являється зображення. Таке дослідження дає можливість побачити не тільки структуру органу, як наприклад, при ультразвуковому або магнітно-резонансному дослідженні, але розглянути його на молекулярному рівні, зрозуміти, як він функціонує. Для кожної тканини існує своє речовина, яка доставляє гамма-кванти до потрібного місця. Скільки органів і систем в нашому організмі – стільки і препаратів.

«Ми можемо зафіксувати функцію міокарда, кровопостачання легень, побачити дефекти накопичення або об’ємні утворення в печінці, нирках і в інших великих органах» – говорить лікар-радіолог Віктор Кацев.

Перевага радіонуклідної діагностики в порівнянні з іншими методами діагностики – в її універсальності. Радіонуклідна діагностика може використовуватися для визначення багатьох змін і підходить для комплексного виявлення різних проявів хвороб.

Види радіонуклідних досліджень:

• візуалізація органів (одержання радіонуклідних зображень);
• вимір накопичення радіофармацевтичних препаратів в організмі;
• вимір радіоактивності проб рідин і тканин людини.

Візуалізація органів

Візуалізація органів проводиться в сцинтиляційне камері (гамма-камері). Гамма-камера – основний інструмент радіонуклідної діагностики. Використовується з метою ранньої діагностики серцево-сосудісних, онкологічних та інших захворювань. Процедура дозволяє досліджувати топографію органу, виявити функціональні, морфологічні і метаболічні порушення.

Сканування так само відображає розподіл радіофармацевтичних препаратів в органі, дозволяючи визначити його величину, топографію, наявність патології. Однак метод не дає можливості проаналізувати функціональні порушення.

Вимірювання накопичення РФП

Вимірювання накопичення радіофармацевтичних препаратів в організмі і його виведення, проводиться для визначення функціональності органу. Вимірювання проводять за допомогою радіографії та радіометрії. Радіометрія показує величину накопичення в радіофармацевтичних препаратів сюжеті, який органі. Типовим прикладом такого виду дослідження є дослідження функції щитовидної залози, а саме накопиченого в ній радіоактивного йоду. Інформація, яку отримують за допомогою радіографії, дає приблизно такі ж відомості, як сцинтиграфія, але точність дослідження нижче. Основна перевага методу – це порівняно невисока його вартість. Найчастіше метод застосовують у дослідженні нирок.

Вимірювання радіоактивності біологічних проб

Під біологічними пробами маються на увазі кров, сеча, цереброспінальної рідина, фекалії та інші похідні систем кровотворення, травлення і сечовиділення та ін Для проведення дослідження пацієнту вводять радіофармацевтичних препаратів, який потрапляє в ту чи іншу біологічне середовище. На підставі особливостей всмоктування препарату робляться висновки. Подібним методом, наприклад, досліджується всмоктуваність мічених радіоактивних жирів у кишечнику.

Типи радіонуклідного дослідження

За типом методи радіонуклідного дослідження поділяють на динамічні й статичні.

До динамічних методів вдаються, коли потрібно оцінити роботу органів:

• при діагностиці захворювань серця, печінки, нирок, жовчного, легенів;
• виявлення ступеня функціональних порушень органів;
• виявлення ступеня збереження органу та його функції.

До статичних методів вдаються:

• при визначенні обсягу і ступеня ураження органу або тканини;
• при визначенні місця розташування органів (при вадах розвитку);
• при виявленні об’ємних новоутворень (пухлин, нагноєнь, кіст).

Розвиток технологій не стоїть на місці, методики дослідження удосконалюються, стають інформативнішими і безпечнішими. Вже сьогодні деякі методики радіоізотопного дослідження дозволяють давати дози в 10 і навіть 20 разів нижче допустимих норм, тобто нешкідливі. У сучасній ядерній медицині використовуються короткоживучі радіонукліди. Через 6 годин після введення вони розпадаються і виводяться з організму.

Основні переваги радіонуклідної діагностики:

• фізіологічність досліджень;
• висока інформативність;
• відсутність травматичності;
• відсутність ускладнень;
• швидкість досліджень;
• мінімальна кількість протипоказань (тільки вагітність, годування груддю, менструація).

Підводячи підсумок, слід зазначити, що радіонуклідна діагностика не тільки має право на існування, але часто є незамінним методом в діагностиці та виявленні патологій і навіть складає конкуренцію таким методам діагностики як КТ (комп’ютерна томографія) і МРТ (магнітно-резонансна томографія).