Для багатьох із нас ранковий сніданок — перше, від чого ми відмовляємось у поспіху. Хтось хоче подрімати зайвих десять хвилин, хтось просто не відчуває голоду, а інші замінюють перший прийом їжі чашкою кави. Здається, нічого страшного — але фахівці з харчування кажуть: регулярно пропускати сніданок — не така безпечна звичка, як здається.
Від зниження енергії та дратівливості до довгострокових змін у роботі серця й метаболізму — наслідки можуть бути відчутні вже через кілька годин і накопичуватись із часом.
☀️ Короткострокові наслідки: що відбувається зранку
1. Менше енергії та відчуття втоми
Коли ви не снідаєте, організм залишається без пального після нічного “голодування”.
«Одним із найпомітніших наслідків пропуску сніданку є низький рівень енергії», — каже дієтологиня Дженніфер Хілліс. — «Тіло відчуває втому навіть під час звичайної активності, не кажучи вже про тренування чи роботу».
Це можна порівняти з “енергетичним спадом” посеред дня, тільки він настає вже зранку.
2. Складніше зосередитись
Мозок живиться глюкозою — головним джерелом енергії, яке ми отримуємо з їжі. Без неї концентрація, пам’ять і уважність знижуються.
«Дослідження показують, що пропуск сніданку пов’язаний із підвищеним апетитом і проблемами з концентрацією», — пояснює дієтологиня Меган Віндхем.
Як наслідок — ви можете відчувати, що “пливе голова”, думки розсіяні, а робочий темп уповільнюється.
3. Поганий настрій і “голодна дратівливість”
Ви, мабуть, чули слово “hangry” — поєднання “hungry” (голодний) і “angry” (злий). Це не жарт, а цілком реальне явище. Коли ви довго не їсте, зростає рівень гормонів голоду, які впливають на емоції. Дослідження підтверджують, що тривале голодування може підвищувати дратівливість і навіть агресію.
⏳ Довгострокові наслідки: що відбувається, якщо не снідати регулярно
1. Порушення біоритмів
Слово “сніданок” англійською означає буквально “break fast” — розривати період нічного голоду. Якщо цього не відбувається, порушується внутрішній біологічний годинник.
«Дослідження свідчать, що пропуск сніданку змінює циркадні ритми, тобто добові коливання гормонів, температури тіла та рівня енергії», — каже Віндхем.
Вчені помітили: після шести днів без сніданку ритм температури тіла зміщується приблизно на 40 хвилин, що може впливати на сон і метаболізм.
2. Брак поживних речовин
Пропускаючи перший прийом їжі, ви втрачаєте можливість поповнити запаси важливих вітамінів і мінералів.
«З часом це може призвести до дефіциту вітамінів групи B, заліза, кальцію, а також до ослаблення імунітету та сповільнення обміну речовин», — пояснює Хілліс.
Дослідження показують, що люди, які отримують більшу частину поживних речовин зранку, мають кращі показники здоров’я та менший ризик депресії.
3. Погіршення стану серця
Найбільш тривожний факт — звичка не снідати підвищує ризик серцево-судинних хвороб.
Аналіз даних понад 220 тисяч дорослих показав: у тих, хто постійно пропускав сніданок, ризик розвитку серцевих захворювань був на 22% вищим, ніж у тих, хто снідав регулярно.
Це може бути пов’язано з підвищенням рівня “поганого” холестерину (LDL) та порушенням судинних функцій.
Як виглядає збалансований сніданок
Секрет не лише в тому, щоб їсти, а й у тому, що саме. Ідеальний сніданок повинен містити всі основні групи продуктів:
- білок — яйця, йогурт, сир, бобові або нежирне м’ясо;
- повільні вуглеводи — цільнозерновий хліб, вівсянка, гречка;
- овочі або фрукти — джерело вітамінів і клітковини;
- молочні продукти або рослинні альтернативи — джерело кальцію;
- рідину — склянка води, апельсиновий сік або молоко для гідратації.
«Збалансований сніданок може виглядати так: тост із цільнозернового хліба (вуглеводи), омлет із шпинатом (білок + овочі), яблуко (фрукти) і склянка молока або йогурту», — радить Віндхем.
Якщо ви постійно поспішаєте
Не всі мають час готувати повноцінний сніданок, але це не виправдання, щоб залишатись голодними.
Декілька простих варіантів на ходу:
- Грецький йогурт із ягодами;
- Цільнозерновий тост із арахісовим маслом;
- Смузі з бананом, шпинатом і молоком;
- Вівсянка, замочена на ніч із насінням чіа.
«Смузі — чудовий спосіб насититися й отримати поживні речовини, якщо ви поспішаєте. А вівсянка з насінням — відмінне джерело клітковини та заліза», — додає Хілліс.
Висновок
Сніданок — це не просто традиція, а фізіологічна потреба. Він запускає обмін речовин, заряджає енергією та впливає на роботу мозку, серця й гормональний баланс.
Пропускаючи сніданок, ви ризикуєте отримати не лише втому й дратівливість, а й довгострокові проблеми з метаболізмом, серцем та імунітетом.
Тож, якщо ви хочете почуватися бадьоро й зберегти здоров’я — виділіть час на перший прийом їжі. Навіть невеликий, але збалансований сніданок — це найкращий старт для вашого дня і тіла.
Наукові джерела =>
Minari TP, Pisani LP. Skipping Breakfast and Its Wide-Ranging Health Consequences: A Systematic Review from Multiple Metabolic Disruptions to Socioeconomic Factors. Nutrition Research. Published online July 28, 2025. doi:https://doi.org/10.1016/j.nutres.2025.07.006
Ackermans MA, Jonker NC, Bennik EC, de Jong PJ. Hunger Increases Negative and Decreases Positive Emotions in Women with a Healthy Weight. Appetite. 2022;168(1):105746. doi:https://doi.org/10.1016/j.appet.2021.105746
Ogata H, Horie M, Kayaba M, et al. Skipping Breakfast for 6 Days Delayed the Circadian Rhythm of the Body Temperature without Altering Clock Gene Expression in Human Leukocytes. Nutrients. 2020;12(9):2797. doi:https://doi.org/10.3390/nu12092797
Dashti HS, Liu C, Deng H, et al. Meal timing trajectories in older adults and their associations with morbidity, genetic profiles, and mortality. Communications Medicine. 2025;5(1):1-9. doi:https://doi.org/10.1038/s43856-025-01035-x
Chen H, Zhang B, Ge Y, et al. Association between skipping breakfast and risk of cardiovascular disease and all cause mortality: a meta-analysis. Clinical Nutrition. 2020;39(10). doi:https://doi.org/10.1016/j.clnu.2020.02.004
Yu J, Xia J, Xu D, et al. Effect of skipping breakfast on cardiovascular risk factors: a grade-assessed systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials and prospective cohort studies. Frontiers in Endocrinology. 2023;14. doi:https://doi.org/10.3389/fendo.2023.1256899

