Медичні експерти б’ють на сполох через захворювання, яке вражає кожну двадцяту людину, але залишається надзвичайно складним для діагностики. Цей стан часто проявляється «м’якими» симптомами, на які ми звикли не звертати уваги, списуючи все на втому чи стрес. Як наслідок, хвороба може залишатися непоміченою роками. Дослідження показують шокуючу цифру: в середньому пацієнти чекають на правильний діагноз 4,5 роки.
Йдеться про захворювання щитоподібної залози. Лише у Великій Британії від них страждають 3,3 мільйона людей, причому жінки стикаються з цією проблемою в шість разів частіше за чоловіків. В Україні, з огляду на йододефіцитні регіони та екологічні фактори, ця статистика є не менш актуальною.
Чому ми втрачаємо роки на діагностику?
Дослідження Абердинського університету, яке проаналізувало досвід майже 1200 пацієнтів, виявило сумну закономірність. Шлях від появи перших симптомів до встановлення діагнозу займає в середньому 4,5 роки.
Ситуація ще гірша для пацієнтів із гіпотиреозом (зниженою функцією залози). Майже дві третини респондентів зізналися, що їм довелося пройти через безліч візитів до лікарів та значне погіршення самопочуття, перш ніж причину було знайдено.
Наслідки такого зволікання серйозні: хвороба суттєво б’є по фізичному, ментальному та емоційному стану. Люди з недіагностованими проблемами щитоподібної залози частіше змушені брати лікарняні та втрачають працездатність.
Що таке щитоподібна залоза і за що вона відповідає?
Щитоподібна залоза — це важливий ендокринний орган (часто його описують як залозу у формі метелика на шиї), який виробляє специфічні гормони.
«Головне завдання вашої щитоподібної залози — керувати метаболізмом, тобто тим, як ваше тіло використовує енергію», — пояснюють фахівці Cleveland Clinic.
Коли цей орган працює некоректно, страждає весь організм. Це поширені стани, які, на щастя, піддаються лікуванню.
Дві крайнощі: Гіпотиреоз та Гіпертиреоз
Захворювання щитоподібної залози — це загальний термін. Найчастіше зустрічаються дві основні форми, які діють протилежно одна одній:
Гіпотиреоз (недостатня активність): Залоза виробляє замало гормонів, уповільнюючи всі процеси в організмі.
Гіпертиреоз (гіперактивність): Залоза виробляє надто багато гормонів, змушуючи організм працювати «на підвищених обертах».
Причинами збоїв можуть бути хвороба Хашимото, хвороба Грейвса, дефіцит йоду (що дуже поширено в Україні) або вузли на залозі.
Симптоми: Як розпізнати ворога?
Головна підступність у тому, що симптоми часто маскуються під звичайну втому, вікові зміни або стрес. Проте існують чіткі маркери для кожного стану.
Симптоми гіпотиреозу (коли метаболізм сповільнюється):
Уповільнене серцебиття.
Постійне відчуття втоми та виснаження.
Незрозумілий набір ваги (навіть при звичайному харчуванні).
Підвищена чутливість до холоду (ви постійно мерзнете).
Сухість шкіри, ламкість та сухість волосся.
Пригнічений настрій, депресія.
Рясні менструації у жінок.
Симптоми гіпертиреозу (коли метаболізм прискорюється):
Прискорене серцебиття (тахікардія).
Проблеми зі сном, безсоння.
Незрозуміла втрата ваги.
Підвищена чутливість до спеки, непереносимість високих температур.
Волога шкіра, підвищена пітливість.
Відчуття тривоги, дратівливість, нервозність.
Нерегулярний цикл або відсутність менструацій.
В обох випадках можливе збільшення щитоподібної залози (зоб), хоча частіше це трапляється при гіпертиреозі.
Коли йти до лікаря?
Медики радять не займатися самодіагностикою, але бути уважними до себе. Якщо ви підозрюєте, що ваша щитоподібна залоза працює неправильно (надто активно чи пасивно), зверніться до сімейного лікаря або ендокринолога.
Хоча багато з перелічених симптомів можуть бути викликані іншими причинами, простий аналіз крові на гормони (ТТГ) допоможе розставити всі крапки над «і» та уникнути років невизначеності.