При хронічному бронхіті у період загострення часто призначаються антибіотики. Призначення конкретного препарату залежить від типу збудника.
Хронічний бронхіт – це хронічне запалення бронхів, при якому відзначаються морфологічні перебудови в слизовій оболонці бронхів. При хронічному бронхіті мокротиння виділяється на протязі не менше 2-х років, а протягом 1 року не менше 3-х місяців. Для цього захворювання характерні періоди ремісій і загострень. Загострення, як правило, протікає досить важко, змушуючи хворого звернутися до лікаря. У період ремісії хворого також турбує кашель з виділенням мокротиння, проте це не сильно погіршує якість життя людини.
У період загострення, крім кашлю з виділенням мокротиння, хворого також турбують слабкість, субфебрильна температура, пітливість. При прогресуванні захворювання симптоматика стає більш виражена, і триває довше (практично постійно). Мокротиння при хронічному бронхіті може бути гнійним, слизовим, гнійно-слизовим, а в деяких випадках і з прожилками крові.
Найчастіше хронічний бронхіт зустрічається у дорослих пацієнтів. У дітей і молодих людей найчастіше зустрічаються затяжні бронхіти, або гострі бронхіти з частими рецидивами.
Першим ділом при лікуванні хронічного бронхіту потрібно відмовитися від куріння, якщо в пацієнта є дана шкідлива звичка. Лікарями відзначено, що набагато ефективніше одномоментне припинення куріння, ніж поступова відмова від звички. Варто відзначити, що припинення куріння позитивно позначається на стані легень навіть при останніх стадіях захворювання.
Призначаються спеціальні бронхорозширювальні препарати – стимулятори холінергічних і адренорецепторів. Також для відділення мокроти хворий приймає відхаркувальні лікарські засоби.
При хронічному бронхіті антибіотики призначаються в період загострень гнійного бронхіту. Як правило, антибіотикотерапія проводиться курсом в 7-10 днів. У разі тривалого періоду загострення курс продовжують до 14 днів.
Перед тим, як призначати пацієнтові антибіотики доцільно визначити чутливість мікрофлори до них. Наприклад, збудник H. influenza резистентний до дії бета-лактамних антибіотиків і еритроміцину. За останні роки стало відомо, що штам Str. pneumonia також став проявляти резистентність до бета-лактамних антибіотиків, зокрема, до пеніциліну, а також тетрацикліну і макролідів.
“Часті напади гавкаючого кашлю у дитини, які проходять після інгаляції – це, можливо, початок бронхіальної астми”
У деяких випадках хронічний бронхіт загострюється на тлі присутності хламідій, мікоплазм і легіонел. Тут ефективними засобами будуть макролідні антибіотики, наприклад азитроміцин, ровамицин, рокситроміцин і інші.
При грампозитивній коковій флорі ефективні напівсинтетичні комбіновані пеніциліни, а також антибіотики цефалоспоринового ряду. При виявленні грамнегативної кокової флори призначаються аміноглікозидні, а також цефалоспоринові антибіотики останнього покоління.
Також ефективними можуть бути і антибіотики з широким спектром дії, наприклад, макроліди, тетрациклін та інші. Однак пам’ятайте, що самостійно вибирати антибіотик не потрібно. Як уже згадувалося, це призводить до небажаних наслідків. Тільки лікар після ретельного обстеження призначає комплексне лікування.
Будьте здорові!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЯК РОЗПІЗНАТИ ГОСТРИЙ І ХРОНІЧНИЙ БРОНХІТ?