Хронічний фронтальний синусит або фронтит – це запалення слизової оболонки фронтальних (лобових) пазух.
В основному хронічний фронтальний синусит розвивається внаслідок гострого фронтиту, як ускладнення інфекційних захворювань (наприклад, грипу, аденовірусної, риновирусної інфекції). Викликається дане захворювання патогенною мікрофлорою (бактерії, віруси, гриби). Крім того, причиною виникнення фронтиту можуть виступати травми лобної пазухи. Важливу роль має зниження резистентності (опірності) організму.
Фронтальний синусит прийнято розділяти на гострий і хронічний. Гострі фронтити бувають катаральними і гнійними. Залежно від характеру відокремлюваного виділяють гнійні, серозно-катаральні і змішані хронічні фронтити. Як правило, хронічний фронтит супроводжується ураженням інших навколоносових пазух – гайморових, клиноподібного, гратчастого лабіринту.
Характерним проявом хронічного фронтального синуситу є ниючий давлячий головний біль, який зазвичай локалізується в області ураженої пазухи. Ще один типовий симптом – відчуття розпирання, викликане скупченням ексудату у фронтальній пазусі. Також наголошується тривалий нежить: виділення частіше з однієї ніздрі, особливо рясні в ранковий час, часто мають неприємний запах. Крім того, при хронічному фронтиті спостерігається підвищення температури, ускладнення носового дихання, втрата нюху.
Лобовий головний біль є найбільш важливим симптомом фронтиту. Для оцінки больового синдрому необхідно уточнити його характер, інтенсивність, іррадіацію, час появи і зникнення. Залежно від даних характеристик виділяють чотири ступеня вираженості больового синдрому. Для I ступеня характерна відсутність спонтанних локальних болів в області надбрів’я, хворобливість з’являється при обмацуванні і постукуванні по передній стінці ураженої фронтальної пазухи. II ступінь характеризується спонтанним місцевим болем в області чола помірної інтенсивності, який посилюється при постукуванні. При III ступені відзначається постійний спонтанний головний біль в області надбрів’я або часті напади болю, різко збільшується при постукуванні в цій ділянці. IV ступінь – це виражений локальний больовий синдром, який характеризується приступоподібним або постійним головним болем в області надбрівних дуг чи помірним локальним болем, який посилюється при промацуванні стінки пазухи. Ефект від застосування знеболюючих засобів може бути тимчасовим (тільки на час дії препарату) або зовсім відсутнім.
Як правило, хронічний фронтит поєднується з ураженням гратчастого лабіринту, наслідком чого є утворення поліпів. Коли запальний процес поширюється за межі лобової пазухи, розвиваються ускладнення фронтиту. При цьому запалення може перейти на навколишні м’які тканини (шкіру, підшкірну клітковину), тканини в порожнині очниці, очне яблуко, мозкові оболонки, мозок. Внутрішньочерепні ускладнення фронтиту представлені менінгітом, енцефалітом, абсцесом головного мозку. Серйозним ускладненням хронічного фронтиту є сепсис.
При хронічному фронтиті метою терапії є відновлення дренажу лобової пазухи, видалення з неї патологічного відокремлюваного, стимуляція репаративних (відбудовних) процесів.
Лікування хронічного фронтального синуситу передбачає призначення антибактеріальних препаратів. До отримання висновку мікробіологічного аналізу виділень застосовують антибіотики широкого спектру дії, після – спрямованої дії.
Для зменшення набряку слизової оболонки носової порожнини і поліпшення відтоку патологічного відокремлюваного з лобних пазух використовуються судинозвужувальні краплі в ніс (деконгестанти). Також слід застосовувати антигістамінні препарати. Для зменшення в’язкості густого гнійного відокремлюваного і полегшення його виходу з пазух призначають ацетилцистеїнову кислоту. Крім того, проводять теплові фізіотерапевтичні процедури. Позитивний вплив робить промивання носової порожнини розчинами з протизапальною та антимікробною дією.
Санація хронічних вогнищ інфекції, проведення маніпуляцій, спрямованих на поліпшення дренажної функції лобно-носового каналу і каналів інших навколоносових синусів, мають велике значення в лікуванні хронічного фронтиту.
У разі неефективності консервативної терапії, а також при наявності гною в лобовій пазусі і вираженого головного болю (тобто при порушенні природного відтоку вмісту пазухи), показано хірургічне втручання – пункція лобової пазухи. При своєчасному адекватному лікуванні хронічний фронтальний синусит має сприятливий прогноз.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПОЛІПОЗНИЙ СИНУСИТ