Ми попросили Юрія Єлісєєва, лікаря-невролога експертної клініки доказової медицини «Світанок», розповісти, чим небезпечний «Альцгеймер» і як збалансоване харчування і регулярні тренування допоможуть підтримувати в тонусі не тільки тіло, а й мозок.
— Хвороба Альцгеймера (ХА) — це дегенеративне захворювання головного мозку, для якого характерні порушення пам’яті та поведінки. Ці порушення не дозволяють хворому людині працювати, спілкуватися з друзями і колегами в повному обсязі. В даний час ХА вважається основною причиною слабоумства в світі і однією з основних причин смертності в розвинених країнах. Природа захворювання поки не вивчена, виняток становлять її спадкові і сімейні форми, при яких має місце генетична поломка. Але в переважній числі випадків ХА носить спорадичний (випадковий) характер і не передається у спадок. На відміну від судинного недоумства, фактори ризику якого добре відомі — це ожиріння, цукровий діабет, артеріальна гіпертонія, куріння, гіпотиреоз, миготлива аритмія, — передбачити виникнення хвороби Альцгеймера ми не можемо.
Кожен десятий чоловік старше 65 років страждає недоумством, і в кожному третьому випадку причиною цього є хвороба Альцгеймера. Ризик захворіти збільшується в два рази кожні п’ять років. Поки недуга залишається невиліковною. Всі існуючі методи лікування спрямовані на корекцію симптомів.
Є кілька ознак, за якими можна запідозрити небезпечний діагноз:
Крім вищеперелічених проявів, часто можна зустріти зниження ваги, депресію, епілептичні напади, галюцинації, порушення ковтання, сонливість, проблеми з контролем сечовипускання і дефекації.
Все вищевказане дозволяє віддалити наступ безпорадності і психічних порушень.
Діагностика ХА грунтується на скаргах пацієнта та його близьких, діагностичних анкетах і тестах, на методах нейровізуалізації — магнітно-резонансної та рентгенівської комп’ютерної томографії. Лікарю важливо отримати ці дані не тільки для діагностики захворювання, але і для оцінки тяжкості та ступеня розвитку хвороби.
Точна і своєчасна діагностика призводить до призначення найбільш ефективного лікування, а забезпечення призначеного лікування — ключовий фактор успіху. Базовою метою терапії є корекція факторів ризику, нормалізація артеріального тиску, холестерину і цукру в крові, відмова від куріння і призначення препаратів, що перешкоджають виникненню тромбів. Ця мета досяжна насамперед за рахунок регулярних вимірювань тиску крові і застосування необхідних лікарських засобів. Потенційно важливими можуть виявитися порушення показників роботи щитовидної залози, концентрація вітаміну B12 і фолієвої кислоти в крові. Без їх корекції неможливо стверджувати, що лікування дозволить домогтися максимально можливого результату. Ці дії не впливають на перебіг самої ХА, але дозволяють усунути посилюючі її процеси.
Ядром медикаментозної терапії є застосування препаратів, що збільшують концентрацію ацетилхоліну в речовині головного мозку. По ефективності виділяють препарат мемантин, що впливає на глутаматергическую систему головного мозку. Однак ці ліки не виліковують ХА, вони лише дозволяють довше зберігати активність, працездатність і здатність до самообслуговування.
При виникненні депресії, поведінкових порушень, марення, галюцинацій застосовуються антидепресанти, нейролептики та препарати, що впливають на сон. Препарати, які впливають безпосередньо на причину ХА — патологічний амілоїдний білок в головному мозку, — поки знаходяться у фазі експериментів на тваринах. Тим не менш їхні результати обнадіюють: вже вдалося вилікувати мишей з ХА. Однак це ще не означає, що подібний успіх можна буде повторити на людину.
Немедикаментозне лікування не менш важливе, ніж лікарське. Його можна розділити на кілька груп:
— Недавні дослідження показали, що 4-6 чашок кави в день дозволяють уповільнити прогресування симптомів ХА.