Можна сказати , що жовчний міхур – прямий напарник печінки. Його основне завдання – накопичення і виведення жовчі .
Так як і печінка , жовчний міхур входить в середній відділ системи травлення , який займається хімічною переробкою їжі , засвоєнням з неї поживних речовин , а також формуванням мас неперероблених відходів.
За формою жовчний міхур нагадує невелику порожню грушу , а з печінкою , прямо під якою він розташований , з’єднується системою трубок , вірніше , так званих жовчних проходів . Нагромадження й виведення жовчі – такий основний обов’язок жовчного міхура та жовчних проток і робота ця ведеться постійно , адже в печінці дорослої людини протягом доби утворюється до 2 літрів жовчі. Схематично це відбувається так : печінка « спускає » жовч в жовчний міхур , там відбувається його накопичення і концентрація , після чого по жовчній протоці жовч доставляється в дванадцятипалу кишку.
Справно працюючий жовчний міхур функціонує так: після кожного прийому їжі він скорочується і викидає жовч в жовчні протоки. Відбувається це за кількістю прийомів їжі , тобто , в середньому , близько 4-5 разів на добу.
А от про те , що з жовчним міхуром щось не так , свідчать болі в правому підребер’ї , що виникають після прийому їжі. Крім того захворювання жовчного міхура відображаються на всьому організмі. Так , пацієнти гастроентерологів , у яких діагностовано ті чи інші захворювання жовчного міхура , нерідко скаржаться на гіркоту в роті (це найбільш поширена ознака) , лице набуває сіруватого відтінку , у деяких хворих відзначається підвищена пітливість і озноб.
При відсутності лікування ситуація посилюватиметься , з’являються нудота , блювота , здуття живота та інші ознаки , характерні для тих чи інших захворювань жовчного міхура.
Факторів, що впливають на розвиток захворювань жовчного міхура , чимало: порушення обміну речовин , травми і пухлини органу , деформації жовчного міхура , непрохідність жовчовивідних шляхів , нерегулярне харчування і їжа на ходу , запори , вагітність , малорухливий спосіб життя , алергії , порушення кровопостачання жовчного міхура.
Слово перекладається як «порушення рухливості». Йдеться про порушення рухливості жовчовивідних шляхів. Що відбувається? Стінки цього органу мають м’язовий шар і можуть скорочуватися – саме ця здатність забезпечує просування жовчі далі в дванадцятипалу кишку. Тобто , при ідеальній роботі органу скорочення відбуваються злагоджено і динамічно , але якщо внаслідок якихось причин ця здатність порушується , то діагностується дискінезія .
Найбільш характерний симптом – біль у правому підребер’ї , характер яких може бути різним у залежності від форми захворювання. Це функціональне захворювання саме по собі не з небезпечних , але ігнорувати його не рекомендується , адже з часом воно може призвести до розвитку жовчнокам’яної хвороби.
Інша назва цього досить поширеного захворювання – калькульозний або кам’яний холецистит . Назва говорить сама за себе – при даному захворюванні у жовчному міхурі (а нерідко і в жовчних протоках) утворюються камені . Відбувається це внаслідок застою жовчі і порушення обміну речовин. Випадання осаду у вигляді жовчних кислот і стає основою для утворення каменів , які можуть бути різними за розміром , кольором і консистенцією .
Коли камінь має невеликі розміри , то він може випасти в дванадцятипалу кишку , минаючи протоки . Якщо ж цього не відбувається , то з часом виникне закупорка жовчних шляхів і розвивається запалення . Даний процес і є гострим холециститом , а це вже небезпечне для життя захворювання, що вимагає термінового втручання.
У деяких випадках запальний процес протікає повільно , в цьому випадку розвивається хронічний холецистит .
Ще одна форма холециститу – істинний хронічний холецистит може розвинутися внаслідок зараження опісторхамі (різновид глистів) , які найчастіше проникають в організм через сиру або неякісно приготовлену рибу. На тлі даної форми захворювання навіть може розвинутися онкологічне захворювання.
Їжу обов’язково слід приймати не рідше , ніж 5 разів на день і не робити великих інтервалів між прийомами їжі (оптимально 3 години). Саме нерегулярне харчування сприяє утворенню каменів у жовчному міхурі – поступово жовч ущільнюється і надалі утворюються камені .
Утворенню каменів сприяє також регулярно вживається у великих кількостях алкоголь , їжа з високим вмістом холестерину і жирна їжа.
Небезпечна сира , в’ялена річкова риба – в ній можуть мешкати глисти.
Рекомендується відмовитися від газованих напоїв і копченої їжі .
Нерідко холецистит може бути спровокований малорухливим способом життя – це викликає відтік жовчі. Саме тому захворюванню найчастіше схильні жінки старше 40 років. Тому в якості профілактики рекомендуються посильні фізичні навантаження. Особливо корисна дихальна гімнастика для черевного преса.
Жовчний міхур також як і інші органи травлення скажуть вам спасибі за продукти багаті клітковиною , в першу чергу овочі та фрукти.
Візьміть собі за правило пити багато рідини – 1,5-2 л на день.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
КАМЕНІ В ЖОВЧНОМУ МІХУРІ