Тренд раннього підйому о 5 ранку набирає популярності в соціальних мережах. Багато користувачів запевняють, що це допомагає підвищити продуктивність, проте експерти застерігають: такий режим може мати негативний вплив на мозок.
Нейробіолог Рейчел Барр поділилася у TikTok (@drrachelbarr) своїми сумнівами щодо переваг цього підходу. Вона зазначила, що біологічні ритми кожної людини різні, і насильницьке пробудження може призвести до проблем зі здоров’ям.
🔹 “Чи дійсно підйом о 5 ранку допоможе вам використовувати мозок на максимум?” – запитала вона. – “Нам часто кажуть, що ранній підйом є ключем до продуктивності, але не будильник визначає, коли ваш мозок прокинеться повністю, а ваше тіло.”
Як внутрішній годинник впливає на мозок?
Ключову роль у цьому відіграє циркадний ритм – біологічний годинник, що регулює рівень бадьорості, апетиту та сонливості. Основним його регулятором є освітлення, але значна частина визначається генетикою.
“Якщо ви маєте генетичний профіль ‘сови’, тобто схильні пізніше лягати і пізніше прокидатися, то підйом о 5 ранку вам просто не підходить,” – пояснює Барр. – “Більш того, такий режим може позбавити вас найбільш важливого етапу сну – REM-фази.”
REM (фаза швидкого руху очей) – це стадія, під час якої відбувається активізація мозкової діяльності та процес очищення від токсинів. Якщо позбавити себе цього важливого етапу, можна завдати шкоди когнітивному здоров’ю.
Чи впливає нестача сну на ризик деменції?
❗ Дослідження 2016 року показало підвищений ризик деменції у людей із порушеними циркадними ритмами.
❗ Нове дослідження 2023 року виявило, що у пацієнтів із хворобою Альцгеймера значно запізнюється початок REM-сну.
❗ У тих, хто входив у REM-фазу пізніше, ніж через 98 хвилин після засинання, спостерігався підвищений рівень токсичних білків у мозку:
✔ 29% більше тау-білка
✔ 16% більше амілоїду
Ці білки пов’язані з підвищеним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера.
Чому важливо висипатися?
Консультант із сну Роузі Девідсон (Just Chill Baby Sleep) пояснює:
“Хронічне недосипання впливає на пам’ять, прийняття рішень та емоційний стан. Воно також підвищує ризик депресії, тривожності та різних захворювань.”
📌 “Сон допомагає мозку очищатися від токсинів, які накопичуються протягом дня. Саме під час відпочинку мозок виводить бета-амілоїд – білок, що пов’язаний із хворобою Альцгеймера.”
Індивідуальний підхід – ключ до продуктивності
Девідсон наголошує, що оптимальний час для пробудження залежить від індивідуальних біоритмів.
“Якщо вам важко прокидатися о 5 ранку, такий режим вам просто не підходить,” – каже вона.
“Люди мають різні ритми. Хтось відчуває прилив енергії зранку, а хтось працює ефективніше в другій половині дня. Якщо ви ‘сова’, ранній підйом не додасть вам продуктивності – навпаки, ви будете накопичувати ‘борг сну’, що матиме негативні наслідки.”
🎯 Що робити замість цього?
✅ Прислухатися до власного організму
✅ Віддавати пріоритет якості сну, а не конкретному часу пробудження
✅ Дотримуватися розслаблюючого вечірнього режиму
✅ Створити комфортне середовище для сну
📌 “Сон ніколи не буде ідеальним – на нього завжди впливають зовнішні фактори. Але ми можемо зробити все можливе, щоб покращити його якість,” – підсумовує Девідсон.