До цих пір немає точних даних, яка кількість страждаючих серцево-судинними захворюваннями чутлива до погоди. Якщо підсумувати різних авторів, то виявиться, що число їх коливається в досить широких межах — від 35 до 70 відсотків. Як бачите чимало.
Вчені-кліматофізіологи зайняті вивченням особливостей впливу погоди на стан різних хворих, які головним чином страждають хворобами серця і судин. Особлива увага приділяється пошуку заходів, що знижують хворобливі реакції людини на зміну погоди та клімату. Кожен день одержувана з гідрометеоцентру інформація аналізується і складається спеціальний медичний прогноз для лікувальних установ, виділяючи ті погодні ситуації, які здатні викликати у хворих погіршення самопочуття. Ми вирішили з’ясувати, як погода впливає на стан судин.
Як погода впливає на стан судин
Основними природними факторами, що впливають на таких хворих, є температура і барометричний тиск. Вони різко змінюються, коли насувається циклон, у разі змикання холодного і теплого атмосферних фронтів. Ось чому страждаючі серцево-судинними захворюванням реагують як на потепління взимку, так і на похолодання влітку, на зниження атмосферного тиску і підвищення вологості повітря, на значний вітер і опади.
Деякі хворі реагують на різке похолодання підвищенням артеріального тиску, спазмами судин, надмірною збудливістю. У гіпертоніків в холодну пору року найчастіше виникають кризи, спокійна, тепла погода для них, як правило, сприятливіша, артеріальний тиск в більшості випадків знижується, знижується нервова збудливість.
Коли атмосферний тиск падає, погано себе почувають ті, у кого артеріальний тиск знижений, тобто при гіпотонії, а у страждаючих гіпертонічною хворобою в цей період стан зазвичай поліпшується.
Не слід думати, що всі хворі реагують на погодні фактори тільки подібним чином. Досвід показує, що реакції ці індивідуальні. Відомо, що одні наші хворі, які страждають гіпертонічною хворобою, гірше себе почувають в сонячні дні, інші в похмуру погоду.
Ще більше, ніж різка зміна погоди, позначаються на стані хворих передують значні коливання атмосферного електрики. Такі електричні бурі виникають через 24 і навіть за 48 годин до зміни погоди. У зв’язку з цим значна частина хворих відчуває майбутню зміну погоди за багато годин вперед. Не випадково в роки, що характеризуються нестійкою погодою, реєструється більше, ніж зазвичай, випадків загострень серцево-судинних захворювань.
Спостереження в умовах рівнини, які тривало проводяться показали, що вміст кисню в процесі зміни погоди також змінюється, якщо брати до уваги його абсолютну щільність.
Так, під час циклону щільність кисню повітря може знизитися настільки, що людина, залишаючись на рівнині, потрапляє в такі умови, ніби піднялася на гору висотою 1000-1500 метрів, де повітря, як відомо, більш розріджене. А якщо в таку погодну ситуацію потрапив хворий. При гіпертонічній хворобі другої А стадії, що починається атеросклерозі або субкомпенсованої коронарної хвороби людина несе в собі свою внутрішню висоту, рівну приблизно тим же 1000-1500 метрів. Організм такого хворого і так бідний киснем. Наскільки ж зростає його дефіцит, якщо людині, крім його «внутрішньої висоти», доведеться «долати» ще і вершину, породжену циклоном.
Кількість кисню в атмосферному повітрі знижується не тільки під час циклону, але і в процесі переходу від циклону до антициклону.
Як якість повітря впливає на здоров’я
Кліматофізіологи про кількість кисню в повітрі судять по густині цього газу. Вона тим вище, чим більше тиск і нижче температура і вологість повітря. У нічні та ранкові години кисню в повітрі більше, ніж у денні та вечірні. Менше всього його в 3 годині дня, більше — 2-4 ночі. У зимові помірно морозні сонячні дні щільність кисню повітря в півтора рази більше, ніж в жарку і вологу погоду. Чи не тому в легкий морозець багатьом хворим дихається легше? А статистика свідчить: інфаркти міокарда частіше трапляються навесні і влітку.
Існує думка, що для хворих серцево-судинними захворюваннями зима набагато «здоровіше» літа? Але це не зовсім так. І літо має свої незаперечні переваги. В повітря надходить більше виділяються рослинами фітонцидів, під дією ультрафіолетових променів кисень іонізується, набуває негативний заряд. У такому стані воно активніше, ніж взимку, володіє більшою окислювальною силою.
Відомий цікавий факт: щільність кисню там, де багато зелені, на 3,5—5 відсотків вище, ніж на неозелененних ділянках.
Найбільш схильні до хворобливої реакції на погоду, насамперед ті, що страждають серцево-судинними захворюваннями, у кого відзначаються ще й різні неполадки в діяльності центральної нервової системи особливо її вегетативного відділу. Ось чому чутливі до метеорологічних чинників люди, що страждають неврозами, перевтомлені, не вміють добре організувати свій відпочинок.
Певне значення має і вік. Більш чуйно реагують на погоду люди після 40-50 років, які страждають на атеросклероз судин головного мозку. Але ступінь хворобливої реакції не завжди відповідає тяжкості захворювання. У хворих, які живуть на селі, метеочутливість наголошується в три рази рідше, ніж у городян.
Пояснення напрошується саме собою: жителі сільської місцевості більше рухаються, займаються фізичною працею і, звичайно ж, а це головне, більше бувають на повітрі і тому постійно тренувати свій організм до погодних впливів.
Щоб знизити хворобливі реакції організму на зміну погоди та клімату, перш за все, треба навчитися правильно використовувати сили природи — сонце, повітря і воду. Це необхідно в першу чергу жителям великих міст, які більшу частину часу проводять в приміщеннях, а іноді ще в умовах штучно підтримуваного постійного мікроклімату.
Як це не курйозно, але деякі думають, ніби кліматолікування можливо тільки в умовах курорту. І за повернення не помічають, що і вдома теж є природні фактори — сонце, повітря і вода. Взяти хоча б перебування на свіжому повітрі — це, по суті справи, лікування киснем — природна оксигенотерапія.
Погано, коли людина визнає лише фізичне тренування, старанно нарощуючи м’язи. А якщо це роблять до того ж у приміщенні, захисні сили організму, його неспецифічна стійкість не підвищуються. Безсумнівну користь принесе лише всебічне загартовування — регулярне і правильне використання природних факторів, контрастного впливу температури повітря, води, зміни барометричного тиску.
Важливе значення в зниженні реакції хворого організму на погоду має систематичне лікування основного захворювання. Людині, яка гостро реагує на зміну метеорологічних факторів, при різкій зміні погоди краще дещо обмежити свою рухову активність, відмовитися, наприклад, від запланованого прибирання квартири або недільного походу за місто.
У початкових стадіях серцево-судинних захворювань, не робиться строгих обмежень на відвідування курортів. Хворі можуть практично відпочивати у всіх кліматичних зонах, в будь-який сезон. І лише деяким з них лікарі радять їхати на південь у весняні та осінні місяці. У вирішенні цього питання багато чого залежить від того, наскільки різняться кліматичні умови місця відпочинку і постійного проживання.
Людина, яка довгий час живе в одному і тому ж місті або селі, досить надійно адаптована до коливань добового і річного ритму тиску і вологості, електромагнітних коливань, які відбуваються тут. З ними узгоджуються біоритми організму. І якщо людина їде відпочивати в інші кліматичні умови, є загальне правило, яке не варто порушувати: краще їхати з весни, наприклад, у південне літо, гірше — з південного літа в весну, іншими словами, краще прискорення наступаючого сезону, ніж повернення до минулого.
Для відпочинку людей, що страждають серцево-судинними захворюваннями, зима з її сухим, насиченим повітрям особливо сприятлива. Холодне повітря сприяє більш активному обміну жирів, збільшуються, зокрема, витрати холестерину. А це неоціненне в боротьбі з атеросклерозом.