Які продукти їсти, щоб не хворіти і не набирати вагу? Пояснює лікар тибетської медицини.

Доктор Пунцог Вангмо керує відділенням тибетської медицини в Інституті Shang Shung в США і вважає своєю основною місією поширення унікальної спадщини тибетської медицини в усьому світі.

1. Якість. По-перше, багато продуктів в наші дні містять найрізноманітнішу хімію. Антибіотики, які отримують тварини і птиця, потрапляють до нас в організм разом з м’ясом, яйцями, молочними продуктами. А через продукти рослинного походження в людський організм потрапляють нітрати і фосфати. Поступово накопичуючись, ця хімія з часом погіршує імунітет, приводячи до порушень травлення і зайвої ваги. Намагайтеся купувати натуральні продукти, які не містять хімічних добавок. Важливо взяти за правило ніколи не вживати в їжу зіпсовані, а також недозрілі овочі і фрукти. Вся їжа хороша в свіжоприготованому стані, і найкраще готувати на один прийом.

2. Як ми їмо. Тибетські лікарі вважають, що не можна їсти тільки тверду їжу, — одночасно в шлунок повинна надійти і рідина, обсяг якої становитиме приблизно половину від твердої їжі. Всім відома приказка про те, що з-за столу слід вставати з легким почуттям голоду. З точки зору тибетської медицини, це означає, що одну четверту частину шлунка необхідно залишати порожньою, щоб дати енергії місце для керування травленням.

3. Поєднання продуктів. Деякі продукти прекрасно поєднуються між собою, а деякі при поєднанні утворюють отруту, і такі комбінації краще не вживати в їжу. Наприклад, курячі яйця і риба. Або, коричневий цукор і сочевиця. Ще кілька небажаних комбінацій яйця з будь-якими молочними продуктами і, нарешті, всім відома — риба з молоком. Звичайно, відразу ви не помрете, але певну дозу отрути організм отримає.

Дуже важливо витримувати чотиригодинний інтервал між прийомами їжі. Якщо ми не витримуємо і кидаємо “в топку” ще й ще, то обманюємо свій організм: він починає перетравлювати нову їжу, залишивши минулу. Ось так трапляється нетравлення, по-тибетськи, “машюпа”. Якщо протягом чотирьох годин вам дуже захотілося що-небудь перекусити, краще «запийте» почуття голоду рідиною, але постарайтеся обійтися без твердої їжі.

4. Час і сезонність. Організм живе, підкоряючись своїм біологічним ритмам, і треба до нього прислухатися — дотримуватися режиму харчування, відпочинку і фізичних навантажень. З ранку краще їсти зернові, каші, хліб грубого помелу, в обід — м’ясну страву, а на вечерю — що-небудь легке, не перевантажуючи травну систему. Ось що стосується впливу сезонів на їжу, взимку в Україні холодно, і їсти холодні страви або морозиво не хочеться. Навпаки, з’являється схильність до теплої, гарячої їжі і напоїв. Влітку ж не хочеться гарячої, гострої їжі-навпаки, ми вибираємо що-небудь холодненьке. В Африці ростуть банани, кокоси, плоди яких мають «холодною» природою — освіжають і бадьорять своєю прохолодою в спеку.

5. Збереження балансу. Знання про те, як зберігати баланс в організмі за допомогою правильного харчування, засноване на шести основних смаках. Зловживання солодким, наприклад, породжує надлишок холоду в організмі, що позначається на захисних функціях. Останнім часом солодке можна знайти на кожному кроці, а за солодощами по п’ятах йдуть різноманітні вірусні інфекції та грип. Тибетські лікарі впевнені, що саме через солодку їжу зараз так часто хворіють на грип. Ще один приклад: алкоголь відноситься до групи гарячих смаків. Згідно тибетській медицині, шлунок і печінка теж мають «вогняну» природу. Надмірна дія пекучого смаку на ці органи призводить до типових для людей, які зловживають алкоголем хвороб – виразки і раку шлунка, дисбалансу роботи печінки і т. д.

Отже, шість базових смаків активують в організмі енергію. Процес переходу матеріальної субстанції в енергетичну починається з акту жування їжі, тому важливо ретельно пережовувати їжу. Згідно тибетської медицини травлення складається з 7 етапів, на кожному з яких відбувається відділення так званої «чистої» субстанції від «нечистої». Всі хвороби виникають через один або декілька в сукупності негативних факторів: неправильного харчування, неправильної поведінки, провокацій, і нарешті, часу, що передбачає сезон, вік, час доби.