Вміст:
Опис
Абсцес головного мозку – обмежений осередок гнійного запалення в головному мозку.
Симптоми
Абсцес мозку викликає багато різних симптомів в залежності від його розташування. До них відносяться: головний біль, нудота, блювота, сонливість, судоми, зміни особистості та інші ознаки ураження мозку. Ці симптоми можуть розвиватися протягом багатьох днів або тижнів. Спочатку у людини підвищується температура тіла і з’являється озноб, але в міру того як організм починає справлятися з інфекцією, симптоми зникають.
Причини
Абсцеси мозку зустрічаються нечасто. Вони можуть виникати, коли мікроби поширюються з іншого вогнища запалення в межах черепа (наприклад, розташованого в зубі, носа або вусі), з рани голови або з вогнища запалення в іншому органі (при цьому збудники переносяться з кров’ю).
Діагностика
При підозрі на абсцес мозку найнадійнішими діагностичними дослідженнями є комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ). Хоча зазвичай вони дозволяють виявити скупчення гною, отримане зображення може нагадувати томограму при пухлини мозку або інсульт. Щоб зняти ці підозри і визначити, який мікроорганізм викликав абсцес, можуть знадобитися додаткові дослідження, наприклад біопсія абсцесу, коли беруть матеріал для дослідження під мікроскопом і для посіву.
Лікування
Без лікування антибіотиками абсцес мозку може призвести до смерті. У більшості випадків використовують пеніцилін, метронідазол і цефалоспорини, наприклад цефтизоксим. Антибіотики, як правило, призначають на 4-6 тижнів, а КТ або МРТ повторюють кожні 2 тижні. Якщо ліки не знищують мікробів, доводиться дренувати абсцес хірургічним шляхом.
Іноді абсцес мозку викликає збільшення внутрішньочерепного тиску і набряк головного мозку. Це дуже небезпечно і може призвести до незворотного пошкодження головного мозку, тому потрібне енергійне лікування. У таких випадках призначають кортикостероїди та інші ліки, які зменшують набряк мозку і внутрішньочерепний тиск, наприклад, манітол.
Прогноз при абсцесі головного мозку
У прогнозуванні абсцесів головного мозку велике значення має можливість виділити збудника з посіву і визначити його чутливість до антибіотиків, тільки в цьому випадку можливе проведення адекватної патогенетичної терапії. Крім цього, результат захворювання залежить від кількості абсцесів, реактивності організму, адекватності і своєчасності лікувальних заходів. Відсоток летальних випадків при абсцесах головного мозку-10%, інвалідизації-50%. Майже у третини пацієнтів, які вижили наслідком захворювання стає епілептичний синдром.
При субдуральних емпіємах прогнози менш сприятливі через відсутність меж гнійного вогнища, так це свідчить про високу вірулентність збудника, або про мінімальну опірність пацієнта. Летальність в таких випадках – до 50%. Грибкові емпієми в поєднанні з імунодефіцитними станами в більшості випадків (до 95%) призводять до летального результату. Епідуральні емпієми і абсцеси головного мозку зазвичай мають сприятливий прогноз. Проникнення інфекції через неушкоджену тверду мозкову оболонку практично виключене. Санація остеомієлітичного вогнища дозволяє усунути епідуральну емпіему. Своєчасне і адекватне лікування первинних гнійних процесів, а також повноцінна первинна обробка ран при ЧМТ дозволяють значною мірою знизити можливість розвитку абсцесу головного мозку.
Наукові джерела:
- Абсцессы головного мозга: диагностика и лечение/ Ырысов К.Б., Арстанбеков Н.А., Мамашарипов К.М.// Наука и новые технологии – 2011 – № 6
- Современная терапия абсцесса головного мозга/ Амчеславский В.Г. , Шиманский В.Н. , Шатворян Б.Р. // РМЖ (Русский медицинский журнал) – 2000 – №13