Алергія на пеніцилін

Вміст:

1. Опис
2. Симптоми
3. Коли звернутися до лікаря?
4. Причини
5. Фактори ризику
6. Як підготуватися до прийому лікаря?
7. Діагностика
8. Лікування
9. Профілактика

Опис

Алергія на пеніцилін є патологічною реакцією імунної системи на антибіотики пеніцилінового ряду. Пеніцилін застосовується для лікування різних бактеріальних інфекцій.

Загальні ознаки і симптоми алергії пеніциліну включають кропив’янку і свербіж шкіри. Важкі алергічні реакції протікають по типу анафілаксії – загрозливого для життя стану, при якому уражаються різні системи організму.

Дослідження показали, що статистичні дані про частоту алергічних реакцій на пеніцилін можуть бути завищеними. Це може бути причиною відмови від застосування антибіотиків пеніцилінового ряду і використання менш підходящих і більш дорогих препаратів. Тому в разі виникнення алергії на пеніцилін необхідно точно встановлювати причину реакції, щоб в майбутньому мати можливість правильно вибрати антибіотик для лікування.

Інші антибіотики, які за хімічною структурою і властивостями схожі з пеніциліном, також можуть привести до алергічних реакцій.

Симптоми

Симптоми алергії пеніциліну найчастіше розвиваються протягом години після прийому препарату. Рідше вони виникають в більш пізній термін, через години, дні або навіть через тижні.

Симптоми лікарської алергії можуть включати:

• Шорсткість
• Кропивниця
• Свербіж
• Лихоманка
• Набряк
• Сухі хрипи
• Задишка
• Нежить
• Сверблячка в області очей, сльозотеча
• Анафілаксія

Анафілаксія

Анафілаксія є рідкісним, небезпечним для життя типом алергічної реакції, яка викликає ураження різних систем органів. Ознаки та симптоми анафілаксії включають:

• Набряк стінки і звуження просвіту дихальних шляхів і горла, що призводить до утруднення дихання
• Нудоту або болі в животі спастичного характеру
• Блювоту або пронос
• Запаморочення або порушення свідомості
• Слабкий, частий пульс
• Падіння артеріального тиску
• Судоми
• Втрату свідомості

Інші типи алергічних реакцій на пеніцилін

Менш поширені типи алергічних реакцій на пеніцилін розвиваються через кілька днів або тижнів після впливу препарату і можуть зберігатися протягом деякого часу після того, як ви перестали приймати його. Вони включають:

• Сироваткову хворобу, яка може проявлятися лихоманкою, болем в суглобах, висипом, набряками і нудотою
• Лікарсько-індуковану анемію, тобто зниження вмісту в крові еритроцитів (червоних кров’яних тілець). Її симптомами є слабкість, нерегулярне серцебиття, задишка і т. д.
• Реакція на лікарський препарат з еозинофілією та системними симптомами (Drug reaction with eosinophilia and systemic symptoms, DRESS), симптомами якого є шкірний висип, підвищення рівня лейкоцитів (білих кров’яних тілець), генералізовані набряки, збільшення лімфатичних вузлів та рецидивуючий гепатит.
• Запалення нирок (нефрит), яке проявляється лихоманкою, появою еритроцитів в сечі, генералізованими набряками, сплутаністю свідомості та іншими симптомами.

Коли звернутися до лікаря

Зверніться до лікаря якомога швидше, якщо у вас з’явилися ознаки алергії на пеніцилін.

Наберіть 911, якщо у вас розвинулися ознаки серйозної алергічної реакції або є підозра на розвиток анафілаксії після прийому пеніциліну.

Причини

Алергія на пеніцилін виникає, коли імунна система помилково реагує на цей лікарський препарат як на щось небезпечне, наприклад, вірус або бактерію.

Алергія розвивається, коли імунна система стає чутливою до пеніциліну. Це означає, що після першого прийому препарату ваша імунна система розпізнає його як шкідливу речовину і виробляє до нього антитіла.

Коли ви приймаєте препарат повторно, ваша імунна система розпізнає препарат і починає на нього атаку. Хімічні речовини, які вивільняються при цьому клітинами імунної системи, викликають появу симптомів алергічної реакції.

Зазвичай буває важко виявити, коли стався перший контакт організму з пеніциліном. Є деякі докази того, що невеликих кількостей антибіотиків пеніцилінового ряду, що надходять в організм в складі їжі, досить для вироблення антитіл імунною системою.

Пеніциліни та інші бета-лактами

Пеніциліни відносяться до класу антибактеріальних препаратів, званих бета-лактами. Хоча механізми препаратів дії цих розрізняються, як правило, вони борються з інфекціями, пошкоджуючи стінки бактеріальних клітин. Крім пеніцилінів, часто причиною алергічних реакцій є інші представники цього класу – цефалоспорини.

Якщо у вас була алергічна реакція на один з препаратів пеніцилінового ряду, то також може бути – але не обов’язково буде! – алергія і на інші. Крім того, може розвинутися реакція на деякі цефалоспорини.

Препарати пеніцилінового ряду включають:

• Амоксицилін
• Ампіцилін
• Диклоксацилін
• Оксацилін
• Пеніцилін G
• Пеніцилін V
• Піперацилін
• Тікарцилін

Цефалоспорини включають:

• Цефаклор
• Цефадроксил
• Цефазолін
• Цефдинір
• Цефотетан
• Цефпроізл
• Цефуроксим
• Цефалексин

Фактор ризику

Хоча алергічна реакція на пеніцилін може розвинутися у кожного, кілька факторів можуть збільшити ризик. До них відносяться:

• Наявність в анамнезі інших алергічних реакцій, такі як харчова алергія або сінна лихоманка
• Алергічні реакції на інший препарат
• Наявність лікарських алергій у родичів
• Використання високих доз пеніциліну, часте або тривале його використання
• Деякі захворювання зазвичай пов’язані з алергічними реакціями на лікарські препарати, наприклад, ВІЛ-інфекція або інфекції, спричинені вірусом Епштейна-Барр

Як підготуватися до прийому лікаря?

Зверніться до лікаря, якщо з початком прийому пеніциліну або іншого антибіотика у вас виникли будь-які симптоми. Будьте готові відповісти на наведені нижче питання. Відповіді на них допоможуть лікарю правильно визначити причину появи ваших симптомів.

• Які симптоми у вас з’явилися? Опишіть їх докладно, навіть якщо будь-які деталі здаються вам несуттєвими.
• Який антибіотик з групи пеніцилінів або будь-якої іншої групи ви приймали?
• Чому вам був призначений цей препарат?
• Чи турбували вас ці симптоми в минулому, коли ви ще не почали приймати цей препарат?
• Через який час після початку прийому антибіотика з’явилися симптоми?
• Як давно вони турбують вас?
• Ви припинили прийом препарату?
• Які ще препарати, що відпускаються за рецептом або без нього, ви приймаєте?
• Які фітопрепарати, вітаміни або харчові добавки ви приймаєте?
• В який час доби ви приймаєте ваші інші ліки або добавки?
• Ви збільшили дозування лікарських препаратів або біодобавок, які приймаєте постійно?
• Ви припинили прийом препаратів або біодобавок, які приймали регулярно?
• Ви намагалися впоратися з симптомами, які Вас турбують самостійно, і який був ефект?
• У вас були реакції на будь-які лікарські препарати в минулому? Якщо так, то на який препарат?
• У вас є сінна лихоманка (поліноз), харчова алергія або інші види алергії?
• Чи є у ваших кровних родичів алергія на пеніцилін або інші лікарські засоби?

Ви можете зробити фотографії будь-яких проявів алергій, таких як висип або набряк, щоб показати лікарю. Це допоможе лікарю поставити правильний діагноз, якщо до моменту огляду симптоми зникнуть.

Діагностика

Ретельне обстеження і відповідні обстеження необхідні для постановки точного діагнозу. Дослідження показали, що існує гіпердіагностика алергії на пеніцилін, і що пацієнти повідомляють про алергію, яка потім не підтверджується. Помилкова діагностика алергії на пеніцилін з подальшою забороною на його застосування можуть привести до використання менш відповідних або більш дорогих антибіотиків.

Ваш лікар проведе загальний огляд і задасть вам ряд питань. Докладні відомості про появу симптомів, до початку прийому препарату, а також поліпшення або погіршення вашого стану є дуже важливі для постановки правильного діагнозу.

Ваш лікар може призначити додаткові аналізи або направити вас до спеціаліста з алергічних захворювань (алерголога) для проведення спеціальних обстежень.

Шкірний алергічний тест

Лікар або медсестра наносять невелику кількість препарату, який імовірно викликає алергію, на шкіру. Потім на місці його нанесення робиться прокол тонкою голкою або насічка скарифікатором. При появі на цьому місці червоного, сверблячого пухиря проба вважається позитивною.

Позитивний результат вказує на високу ймовірність алергії на пеніцилін. Негативний результат тесту, як правило, означає, що у вас немає алергії на пеніцилін, але цей результат більш важко інтерпретувати, так як деякі види реакцій на ліки не можуть бути виявлені за допомогою шкірного алергічного тесту.

Провокаційна проба зі зростаючим дозуванням препарату

Якщо діагноз алергії на пеніцилін викликає сумніви, лікар може вдатися до виконання провокаційної проби зі зростаючим дозуванням препарату.

Для цього вам будуть введені чотири або п’ять доз препарату, який є ймовірною причиною алергії, починаючи з невеликої дози з поступовим збільшенням до терапевтичної. Якщо після досягнення терапевтичної дози у вас не виникне алергічної реакції, то можна буде укласти, у вас немає алергії на цей тип пеніциліну. Ви зможете приймати препарат за призначенням лікаря.

Крім того, якщо у вас є алергія на один тип пеніциліну, ваш лікар може рекомендувати проведення провокаційної проби з іншим типом пеніциліну або цефалоспорину, який з меншою часткою ймовірності здатний викликати алергічну реакцію, що пов’язано з особливостями його хімічної структури. Це дозволить лікарю підібрати антибіотик, який можна безпечно використовувати для лікування поточної бактеріальної інфекції. Крім того, результатами цього дослідження лікар зможе керуватися в майбутньому, якщо виникне необхідність у призначенні антибіотиків.

Провокаційна проба проводиться під пильним наглядом лікаря в умовах, де можливо надати допомогу при розвитку небажаних реакцій.

Лікування

Лікування алергії на пеніцилін може бути направлено на:

• Усунення симптомів алергії (симптоматична терапія)
• Десенсибілізацію до пеніциліну

Симптоматична терапія

Для лікування симптомів алергічної реакції на пеніцилін застосовують наступне:

• Відміна препарату. Якщо ваш лікар вважає, що у вас є алергія на пеніцилін або її ймовірність – він в першу чергу скасовує препарат.
• Антигістамінні препарати. Ваш лікар може виписати рецепт антигістамінний препарат або рекомендувати антигістамінний препарат безрецептурного відпуску, такий як дифенгідрамін (Бенадріл), який може блокувати ефекти хімічних речовин, що вивільняються клітинами імунної системи у ході алергічних реакцій.
• Кортикостероїди. Кортикостероїди для прийому всередину або у вигляді ін’єкцій можуть бути використані для лікування більш серйозних алергічних реакцій.
• Лікування анафілаксії. Анафілаксія вимагає негайного введення епінефрину, а також госпіталізації у відділення інтенсивної терапії для підтримки артеріального тиску та респіраторної (дихальної) підтримки.

Десенсибілізація

Якщо небажано або не можливо відмовлятися від застосування бета-лактамних антибіотиків, ваш лікар може рекомендувати проведення десенсибілізації. При цьому спочатку ви отримуєте дуже невелику дозу препарату. Потім дози поступово збільшуються. Препарат вводиться кожні 15 до 30 хвилин протягом декількох годин або декількох днів. Якщо введення цільової (терапевтичної) дози препарату не супроводжується розвитком реакції, то лікування може бути продовжено.

Під час проведення десенсибілізації ваш стан ретельно контролюється лікарем. У разі розвитку реакції лікар вживає всіх необхідних заходів. Якщо в минулому у вас була серйозна, загрозлива життя реакція на пеніцилін, до десенсибілізації вдаються вкрай рідко.

Профілактика

Краща профілактика алергії на пеніцилін – відмова від його застосування. Ви можете вжити таких заходів, щоб захистити себе:

• Інформуйте медичний персонал про вашу проблему. Переконайтеся, що відомості про алергію на пеніцилін вказані у вашій медичній документації. Повідомте про алергію всім, хто займається вашим лікуванням, наприклад, стоматологу.
• Носіть браслет. Носіть медичний браслет, на якому буде вказано, що у вас є алергія на пеніцилін. Ця інформація буде дуже корисною в екстреній ситуації.
• Носіть при собі автоінжектор з адреналіном. Якщо алергія у вас протікає важко, за типом анафілаксії, лікар може призначити вам автоінжектор з адреналіном (епінефрином). Лікар або інший медичний працівник навчить вас, як користуватися автоінжектором (Adrenaclick, EpiPen, Twinject, інші).

Наукові джерела:

• Adkinson N.F. Drug Allergy In: Middleton E. e.a.: Allergy: Principles and Practice, 5th ed. Mosby, 1998.- P. 1212-1224.
• Sullivan T.J. Drug allergy. In: Middleton E. e.a. Allergy: Principles and Practice. 4th ed. Mosby, 1993.- P. 1726-1746.
• deShazo R. D., Kemp S. F. Allergic Reactions to Drugs and Biologic Agents // JAMA.- 1997.- Vol. 278.- P. 1895-1906.
• Ressler C., Mendelson L. M. Skin test for diagnosis of penicillin allergy – current status // Ann. Allergy.- 1987.- Vol. 59.- P. 167-170.
• Rieder M. J. In vivo and in vitro testing for adverse drug reactions // Ped Clin North Am.- 1997.- Vol. 44.- P. 93-111.
• Roujeau J.C., Stern R.S. Severe adverse cutaneous reactions to drugs. // N Engl J Med.- 1994.- Vol. 331.- P. 1272-1285.
• Saxon A., Beall G.N., Rohr A.S., Adelman D.C. Immediate hypersensitivity reactions to beta-lactam antibiotics // Ann Intern Med.- 1987.- Vol. 107.- P. 204-215.
• The Diagnosis and Management of Anaphylaxis. Joint Task Force on Practice Parameters, American Academy of Allergy, Asthma and Immunology, American College of Allergy, Asthma and Immunology, and the Joint Council of Allergy, Asthma and Immunology // J Allergy Clin Immunol.- 1998.- Vol. 101.- P. 3-52.