Головний біль і сон можуть бути тісно взаємопов’язані. При цьому сон може як полегшувати, так і провокувати головний біль.
Сон – природний фізіологічний стан організму, необхідний для відпочинку більшості органів і систем, в першу чергу нервової. Протягом останніх декількох десятиліть фахівці з різних областей науки і медицини вивчали (і продовжують вивчати) як фізіологічні, так і патологічні феномени циклу сон-неспання. В цьому аспекті головні болі є особливим предметом вивчення, оскільки порушення сну нерідко супроводжується різними мігренозними станами і кластерними головними болями.
Про взаємозв’язок між нападами мігренозного болю і сном знали ще в другій половині 19 сторіччя. Перша публікація, присвячена цій темі вийшла в 1873 році і називалася «Ефект сну на полегшення головного болю». Примітно, що в середині 20 сторіччя вчені виявили, що деякі фази сну (зокрема, фази швидкого сну) імовірно посилюють (або провокують) напади головного болю.
Таким чином, сон може як полегшити головний біль, так і спровокувати його. У ролі «полегшувача» сон часто виступає при нападах мігрені. Якщо при цьому хворому вдалося заснути, то больові відчуття купіруються. У той же час існує й інша форма мігрені – так звана «мігрень вихідного дня», коли біль виникає після пробудження і є наслідком надлишку сну. Слід зазначити, що і недолік сну також негативно відбивається на нервовій системі і може призводити до ранкових головних болів.
Сон також провокує появу кластерних болів. При цьому полегшити стан хворого може одноразове позбавлення сну, яке здатне зняти головний біль на 3-5 доби.
Недавні дослідження показали, що напади головного болю найчастіше виникають в період швидкої фази сну, тривалість якої у пацієнтів з мігренню скорочена. У хворих з кластерними головними болями і хронічною пароксизмальною гемикранією часто виникають пароксизми при переході від фази швидкого сну до повільного сну.
При больових атаках в нічний час пацієнти з мігренню, як правило, бачать драматичні і страхітливі сни, однак сновидіння не є каталізаторами мігренозних нападів. Напад може перервати сон хворого, але не позбавляє людину сну на всю ніч.
Аналізуючи взаємозв’язок головних болів з режимом сну, доцільно розділити мігрені і кластерні болі на головні неспання (напади виникають в період неспання) і головні болі сну, коли напади виникають в період сну.
У хворих з нічними атаками головних болів відзначаються зміни в періоді неспання. У переважній більшості випадків у хворих з різними типами головного болю спостерігається денна сонливість, розбитість, млявість, слабкість та знижена працездатність, особливо в другій половині дня. Часто після нічних нападів головного болю пацієнти намагаються поспати кілька годин вдень або лягти спати раніше в наступний день. В період ремісії (безболевий період) порушень в режимі сну-неспання, як правило, не відзначається.
При мігренозних головних болях пацієнти зазвичай довше засипають, і протягом сну мають безліч епізодів неспання. Больовий період характеризується більш поверхневим сном, укороченням тривалості фази швидкого сну, а також зменшенням числа завершених циклів сну. Часто відзначаються тривожні і кошмарні сни.
Головні болі сну і неспання лікуються єдиним списком медикаментозних засобів. При цьому, в залежності від часу настання больових нападів (в період сну або неспання), ці препарати повинні по-різному розподіляться протягом доби. І це стосується не симптоматичного купірування болю, а систематичного лікування головних болів.
Для лікування і профілактики нічних нападів головного болю рекомендується прийом препаратів у другій половині дня, при цьому необхідно поступово збільшувати дозу ліків. Схему прийому препаратів призначає лікар виходячи з індивідуальних особливостей пацієнта. В деяких випадках при нічних нападах головних болів пацієнтам призначаються і снодійні препарати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ГОЛОВНИЙ БІЛЬ ПРИ ЗАСТУДІ І НЕЖИТІ