Гострий мієлоїдний лейкоз

Основним методом лікування гострого мієлоїдного лейкозу є хіміотерапія. Водночас таке лікування може сприяти розвитку рецидиву хвороби в майбутньому.

Що це таке

Лейкоз (рак крові) – захворювання кісткового мозку, при якому виробляється надмірна кількість незрілих аномальних клітин-попередників лейкоцитів. Ці клітини, накопичуючись в кістковому мозку, заважають діяльності нормальних клітин крові, що і призводить до основних проявів захворювання.

Різні клітини крові мають свою ієрархію розвитку: від клітин-попередників до зрілих клітин, що виконують усі свої функції. Лінія кровотворення, відповідальна за вироблення лімфоцитів називається лімфоїдною. Решта клітин крові відносяться до мієлоїдної лінії.

Гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ) – злоякісна пухлина, при якій відбувається стрімке розмноження змінених білих кров’яних клітин.

Гострий мієлоїдний лейкоз вважається рідкісним захворюванням. Згідно зі статистичними даними (США) на його частку припадає 1,2% смертельних випадків від усіх злоякісних захворювань в США. Водночас ГМЛ є найпоширенішим видом гострого лейкозу серед дорослого населення.

Вірогідність розвитку гострого мієлоїдного лейкозу збільшується з віком.

Причини

Точні причини розвитку гострого мієлоїдного лейкозу досі не визначені. Разом з тим, існує ряд факторів, здатних привести до реалізації даного захворювання. До них відносяться:

• стан пре-лейкозу (мієлодиспластичний або мієлопроліферативний синдром);
• дія хімічних речовин. Існують дані про те, що препарати, які застосовуються при хіміотерапії, (зокрема, алкілуючі речовини) здатні збільшити ймовірність розвитку ГМЛ надалі. Згідно з медичними даними, найбільша ймовірність розвитку хвороби приходить на 3-5 роки після хіміотерапевтичного лікування. Небезпеку також можуть представляти хіміопрепарати на основі епіподофілотоксинів і антрациклінів. Спірним залишається питання про бензол, як чинник розвитку гострого мієлоїдного лейкозу;
• іонізуюче випромінювання підвищує ймовірність розвитку ГМЛ. Так, згідно зі статистичними даними, серед осіб, які пережили атомне бомбардування в Хіросімі і Нагасакі, рівень захворюваності ГМЛ вище;
• спадковість. Цей фактор не можна виключати, хоча б тому, що існують дані про сімейні випадки ГМЛ, захворюваність якого перевищує середньостатистичний. Більш достовірних даних, що вказують на можливі генетичні дефекти, поки ще немає.

Симптоматика

У клінічній картині гострого мієлоїдного лейкозу виділяють прояви наступних синдромів:

• Анемічний, для якого характерне зниження рівня гемоглобіну та еритроцитів. Проявляється анемічний синдром слабкістю, сонливістю, зниженням працездатності, серцевою недостатністю, гіпотензією, задишкою, блідістю шкірних покривів, стенокардією, кульгавістю і бронхо-легеневими захворюваннями.
• Гранулоцитопенічний, при якому знижується число гранулоцитів в крові. Для даного стану характерні інфекційні ускладнення (локальні чи генералізовані інфекційні процеси), висока температура, інтоксикація.
• Геморагічний, що виявляється крововиливами в шкірі, слизових оболонках, а також кровотечами у внутрішніх органах.
• Проліферативний – характеризується лімфаденопатіями, спленомегалією (збільшенням селезінки), збільшенням печінки, болями в кістках, головним болем, порушенням діяльності черепно-мозкових нервів та іншої симптоматикою неврологічного характеру.
• Інтоксикаційний синдром, який виявляється слабкістю, погіршенням апетиту, пітливістю і схудненням.

Лікування

Основним методом лікування гострого мієлоїдного лейкозу є хіміотерапія, спрямована на досягнення якнайшвидшої ремісії. У більшості випадків хіміотерапевтична дія проводиться з використанням препаратів цитарабіну і ліків атрациклінового ряду. Якщо в результаті індукційної терапії виявляється, що в кістковому мозку залишається не більше 5% бластних клітин, і у пацієнта не відзначається інших проявів захворювання, то в такому випадку констатується досягнення ремісії.

У 50-85% хворих з гострим мієлоїдним лейкозом відзначається хороший ефект від проведеного лікування. Приблизно у 20-40% хворих і через 5 років після лікування може не бути ніяких ознак захворювання. При трансплантації кісткового мозку ймовірність успішного лікування збільшується на 40-50%.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЛЕЙКЕМІЯ (ЛЕЙКОЗ)

ЩО ТАКЕ РАК?

МЕТАСТАЗИ ПРИ РАКУ