Лігування гемороїдального вузла – проста і зручна методика лікування геморою. Як лігатури застосовуються спеціальні латексні кільця.
На сьогоднішній день одним з найпопулярніших методів лікування гемороїдальних вузлів є лігування із застосуванням латексних кілець. Поширеність даної методики серед лікарів-проктологів пояснюється простотою і високою ефективністю процедури.
Примітно, що метод лігування гемороїдальних вузлів застосовувався ще при Гіпократі, правда в ті часи замість латексних кілець використовувалася звичайна нитка, якою робили перев’язку.
Процедура лігування передбачає накладення латексного кільця (циркулярна лігатура) на гемороїдальни1 вузол за допомогою спеціального пристрою. Лігатура (кільце) перекриває потік крові до вузла, внаслідок чого останній через 12-15 днів відторгається. На місці відторгнутого вузла утворюється невелике покриття з рубцевої сполучної тканини.
Лігування гемороїдального вузла, як правило, показано на 2 або 3 стадії геморою. Накладення латексних кілець можливо і на 4 стадії захворювання, проте в тому випадку, коли є чітке обмеження внутрішніх вузлів від зовнішніх.
Для видалення гемороїдальних вузлів застосовуються 2 методики лігування – механічна і вакуумна. Ефективність цих методик майже однакова, і в обох випадках процедура лігування проводиться амбулаторно. Пацієнта укладають на гінекологічне крісло або операційний стіл з притиснутими до очеревини ногами. Іноді лігування виконується в положенні пацієнта на боці. У пряму кишку пацієнта вводиться аноскоп, і вузол, який підлягає видаленню повинен знаходитися в його просвіті.
Обидві методики лігування передбачають використання еластичних кілець, які виготовлені з латексу. Зовнішній діаметр кільця становить 5 мм, а внутрішній – 1 мм. Високий ступінь еластичності кільця дозволяє йому поступово здавлювати тканини і поетапно перетинати ніжку гемороїдального вузла.
Для виконання цієї процедури застосовується механічний лігатор з латексним кільцем. Прилад вводиться до моменту зіткнення з гемороїдальним вузлом. Верхівка вузла захоплюється спеціальним м’яким затискачем лігатора і далі вузол повністю втягується в головку приладу. Потім лікар натискає на курок лігатора, що може накладати лігатуру. Таким чином, латексне кільце щільно перетискає підставу гемороїдального вузла, перекриваючи доступ крові. Перед тим як витягти лігатор з аноскопа, потрібно зняти затискач з лігованого вузла і переконатися в правильному положенні латексного кільця.
Зазвичай тривалість процедури механічного лігування займає всього 10-15 хвилин. Застосування механічного лігатора особливо зручно при внутрішньому геморої з вузлами, що мають чіткі межі і добре виражені ніжки біля основи.
Суть даної процедури зводиться до того, що до гемороїдального вузла підводиться вакуумний лігатор, який з’єднаний з відсмоктувачем. Відсмоктування включається ножною педаллю, після чого лікар великим пальцем закриває отвір, наявний в лігаторі. Таким чином, негативний тиск, створюваний відсмоктувачем, створюється в голівці лігатора, що дозволяє повністю втягнути вузол всередину головки. При значенні негативного тиску 0,7-0,8 атм., лікар натискає на спусковий механізм, за допомогою якого на підставу вузла скидаються латексні кільця. Потім великий палець прибирають від отвору лігатора і прилад повністю витягують з аноскопа. Перед тим, як витягти лігатор, лікар повинен переконатися в вирівнюванні зовнішнього тиску з тиском в голівці приладу, в іншому випадку можливий розрив гемороїдальних вузлів і розвиток кровотечі.
Вакуумне лігування найбільше підходить для видалення зовнішніх вузлів. Крім того, на відміну від механічного лігування, дана процедура більш проста і зручна в застосуванні. Зокрема, при вакуумному лігуванні немає необхідності в присутності асистента. Методику можна застосовувати навіть тоді, коли у гемороїдального вузла немає чітко обмеженої ніжки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ГЕМОРОЮ