Ліки при вушних захворюваннях

При виникненні вушного болю, необхідно обов’язково показатися лікарю. Тут ви дізнаєтеся про медикаменти, які застосовуються при деяких вушних захворюваннях.

Переважна більшість людей стикалася у своєму житті з болем у вусі. Особливо часто це проблема зустрічається у дітей в купальний сезон, коли висока ймовірність попадання води у вухо.

У цій статті ми вам розповімо, які препарати найчастіше використовуються при самих часто-зустрічаємих вушних захворюваннях. А це гострі зовнішні і середні отити та гострі евстахеїти.

Зовнішні отити бактеріального походження

У разі зовнішнього отиту інфекція розвивається в області зовнішнього слухового проходу. Інфекційний процес може носити обмежений характер, наприклад це може бути фурункул зовнішнього вуха. Або ж інфекція може бути дифузною. Зазвичай, у таких випадках можна обмежитися і застосуванням засобів для місцевої терапії, проте за умови вибору правильних медикаментів. Для лікування дифузних зовнішніх отитів (якщо вони викликані бактеріальними збудниками) застосовуються препарати, що містять аміноглікозидні антибіотики і гормони. Це такі засоби, як Софрадекс, Полідекса, Отофа та інші. Препарати впливають безпосередньо на мікроорганізми, викликають їх загибель, а глюкокортикоїдні гормони знімають больовий синдром і зменшують набряклість. У деяких препаратах міститься і лідокаїн – речовина з місцевим анестезуючу дію. Наприклад, це препарати Анауран і Отипакс.

Варто мати на увазі, що аміноглікозидні антибіотики мають і побічні ефекти. Зокрема, антибіотики цього ряду мають ототоксичний ефект – поразка слухового нерва, що може призвести до глухоти. Такий розвиток подій можливий, якщо вушні краплі потрапили в барабанну порожнину. Якщо відзначаються гнійні виділення з вуха, то це можливо є ознакою ураження барабанної перетинки, і в такому випадку препарат протипоказаний. Також варто мати на увазі, що дані препарати протипоказані і при середніх і хронічних отитах.

Грибкові отити

Крім бактеріальних інфекцій зустрічаються і грибкові ураження вуха – отомікози. У таких випадках застосування антибіотиків навпаки погіршує перебіг захворювання. Тому тут дуже важлива правильна діагностика захворювання, на підставі якої застосовується конкретна схема лікування. У разі грибкових уражень зовнішнього та середнього вуха застосовуються спеціальні протигрибкові препарати, які діють місцево. Такими, наприклад, є Клотримазол і Нітрофунгін.

Перфоративні і гнійні отити

У разі перфоратівних отитів, при яких не застосовуються аміноглікозидні антибіотики і стероїдні протизапальні засоби, доречне використання антибіотиків з групи фторхінолонів. Такі антибіотики містяться в препаратах Ципромед, Нормакс та інших. Ці лікарські засоби не надають ототоксичного ефекту. Тут потрібно пам’ятати, що застосування таких антибіотиків не замінить системної антибактеріальної терапії. Тому в таких випадках також показано введення антисептичних препаратів в слуховий прохід. До речі, застосування антисептичних препаратів показано і при зовнішніх, хронічних отитах, а також при отомікозах.

У разі гострих гнійних отитів показана муколітична терапія для якнайшвидшого виведення вмісту барабанної порожнини. Для цих цілей застосовуються такі препарати як Геломиртол, Ереспал, Синупрет та інші.

Важливою складовою лікування при середніх отитах є відновлення прохідності слухової труби. Для цього використовуються антигістамінні препарати, а також інтраназальне деконгестантів, наприклад Отривін, Називин і Тизин.

Застосування протизапальних засобів

Протизапальна терапія при вушних захворюваннях часто зводиться до застосування системних нестероїдних протизапальних засобів. Частіше застосовуються протизапальні засоби на основі Німесуліду. Якщо больові відчуття сильно виражені, то можна застосувати Кетанов.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ГНІЙНИЙ ОТИТ

ЛІТНІ “СЮРПРИЗИ” ВІД ВУХА, ГОРЛА І НОСА