Життя в горах може захистити людину від інсульту. Найбільш сильно цей ефект проявляється на висоті від 2 до 3,5 кілометрів.
Про це йдеться в дослідженні вчених з Американського університету в Еквадорі, опублікованому в журналі Frontiers in Physiology. З’ясувалося, що життя на високогір’ї пов’язане зі зниженою доступністю кисню для організму.
Люди пристосувалися до таких умов, однак як це впливає на ризик розвитку у них інсульту, раніше вивчено не було.
Еквадорці проаналізували з колегами з Великобританії, Іспанії та США майже 76 тисяч випадків госпіталізацій і більше 38 тисяч смертей від інсульту, що відбулися в їхній країні з 2001 по 2017 роки.
Людей поділили на чотири групи за висотою їх постійного місця проживання: низька (до 1,5 кілометра), помірна (до 2,5 кілометра), велика (до 3,5 кілометра) і дуже велика (до 5,5 кілометра).
З’ясувалося, що люди, які живуть на великій висоті, в середньому зазнають інсульту в більш пізньому віці, ніж ті, хто живе “нижче”. Також у них виявили менше випадків госпіталізації і смертей від інсульту.
Однак цей ефект сходив нанівець після висоти в 3,5 кілометри, що, на думку дослідників, може пояснюватися підвищеним ризиком тромбоутворення через надмірну гіпоксію.
