Чоловіки, які споживають багато солодких продуктів, більше схильні до ризику розвитку тривожних розладів, депресії та інших психічних захворювань, – йдеться на сторінках журналу “Scientific Reports”.
Відомо, що надлишок цукру в раціоні є шкідливим для здоров’я і може призвести до розвитку ожиріння, діабету 2 типу, серцевих захворювань і карієсу. Тепер дослідники з University College London (Великобританія) виявили, що велике споживання цукру також може збільшити ризик розвитку проблем психологічного характеру, але, що цікаво, тільки у чоловіків.
Вчені протягом 20 років стежили за долею близько 10 тисяч. осіб. У цей час кілька разів вели серед них опитування, вимірювали частоту вживання окремих продуктів і досліджували психічне здоров’я випробовуваних. Крім того, проводили інтерв’ю з учасниками, спрямовані на розпізнавання проблем, наприклад, симптомів тривожного розладу або розлади настрою.
На основі отриманих даних, фахівці підрахували для кожного випробуваного середнє споживання цукру, отриманого з солодких продуктів, у тому числі: з кави, чаю, печива, газованих напоїв і т. д.
Коли проаналізували результати, то виявили, що у чоловіків, які споживали в день найбільшу кількість цукру (понад 67 грамів) виявилася на 23 відсотки більша ймовірність розвитку психічних розладів, ніж у чоловіків, які споживають невелику кількість цукру (до 39,5 грама). Подібної залежності не спостерігали у жінок.
Через те, що такого роду дослідження не дозволяють встановити причинно-наслідкового зв’язку, вчені не були впевнені в тому, чи це надлишок цукру викликає психологічні проблеми, чи психологічні проблеми наштовхують на надмірне споживання цукру.
– Як було показано у дослідженнях, солодкі закуски протягом короткого проміжку часу, викликають позитивні почуття, тому люди, які мають пригнічений настрій можуть з’їсти щось солодке в надії, що це пом’якшить їх негативні емоції. Наше дослідження припускає, що високе споживання солодких продуктів може в довгостроковій перспективі викликати зворотний ефект в контексті психічного здоров’я, – коментує координатор проекту Аніка Кнупель.
Детальніше про дослідження ви можете знайти за адресою: https://www.nature.com/articles/s41598-017-05649-7
