Втрата слуху — проблема, з якою стикається дедалі більше людей. Вона може бути спричинена віковими змінами, гучними звуками, травмами, деякими захворюваннями або навіть побічною дією ліків. Проте нове дослідження показало, що не лише фізичні, а й психологічні чинники можуть відігравати важливу роль.
Психологічний фактор ризику: самотність
Міжнародна група науковців із Тяньцзінського університету, Медичного коледжу Шеньяна, лікарні Шенцзін та Китайського університету Гонконгу вирішила з’ясувати, чи може самотність, яка часто є наслідком погіршення слуху, бути також його причиною.
Іншими словами, дослідники поставили запитання:
чи може почуття ізольованості саме по собі підвищувати ризик розвитку проблем зі слухом?
Дані 490 тисяч людей і 12 років спостережень
Для свого аналізу науковці використали дані з британського біобанку, який охоплює понад 490 000 учасників. За їхнім станом спостерігали протягом більш ніж 12 років.
Під час дослідження враховували десятки факторів, які можуть впливати на слух:
- вік і стать,
- соціально-економічний статус,
- звички (куріння, алкоголь, активність),
- супутні захворювання,
- прийом ліків, що можуть пошкоджувати слух,
- рівень депресії,
- генетичну схильність.
Ризик втрати слуху у самотніх людей — на 24% вищий
Результати виявилися вражаючими.
«Ми з’ясували, що самотність пов’язана зі збільшенням ризику втрати слуху на 24%, незалежно від інших відомих факторів», — розповів Юньлун Сон, представник Інституту прикладної психології Тяньцзінського університету.
Більш того, цей зв’язок виявився сильнішим у жінок, ніж у чоловіків. Особливо це стосувалося пошкоджень равлика або слухового нерва — тобто тих випадків, коли слух погіршується через фізичні зміни у внутрішньому вусі.
Чому самотність може шкодити слуху
Поки що вчені не можуть точно пояснити, чому почуття самотності впливає на слух, але мають кілька теорій.
Можливо, це пов’язано з процесами, які часто супроводжують ізольованість:
- підвищеним рівнем запалення в організмі,
- підвищеним артеріальним тиском,
- нейроендокринним стресом (тобто гормональними реакціями на хронічну напругу),
- або ж наявністю хронічних захворювань, які розвиваються на фоні емоційного виснаження.
Усі ці фактори з часом можуть погіршувати стан судин, нервової системи та органів чуття, зокрема слуху.
Висновок: слух і психіка тісно пов’язані
Результати дослідження, опубліковані в журналі «Health Data Science», відкривають новий напрям у вивченні втрати слуху.
Вчені підкреслюють, що самотність може бути не лише наслідком, а й причиною проблем зі слухом, тому профілактика має включати не лише медичні, а й соціально-психологічні заходи.
«Ми маємо розглядати здоров’я людини комплексно: тіло і психіка взаємопов’язані.
Турбота про емоційне благополуччя може бути такою ж важливою для слуху, як і уникнення гучних звуків», — резюмують дослідники.
Висновок для кожного з нас
Хронічна самотність — це не просто емоційний стан, а фактор, який впливає на фізичне здоров’я. Тож підтримуйте спілкування з близькими, проводьте час у соціальному колі, дбайте про психологічну рівновагу.
Бо, як показує наука, іноді тепла розмова чи зустріч із другом може бути кращою профілактикою втрати слуху, ніж будь-які ліки.