Нульова кислотність шлунка вимагає особливої уваги власному здоров’ю. Нехтування лікуванням загрожує розвитком серйозних ускладнень.
Найчастіше шлунково-кишкові захворювання протікають на тлі зміни кислотності шлункового соку. Вона може бути підвищеною або зниженою. Проте в деяких випадках зустрічається нульова кислотність.
Рівень кислотності шлункового соку формується завдяки соляній (хлоридній) кислоті, яка виробляється парієтальними клітинами шлункових залоз, які розташовуються в області дна і тіла шлунка. Недостатнє вироблення соляної кислоти призводить до зниження кислотності аж до розвитку нульової кислотності. Як правило, при недостатньому виробленні соляної кислоти в шлунку утворюється велика кількість молочної кислоти.
Нульова кислотність шлунка – досить серйозна патологія, оскільки сприяє проникненню в слизову шлунково-кишкового тракту різних мікроорганізмів, що тягне за собою розвиток запальних процесів. У свою чергу запальний процес знижує моторику шлунку і кишечника, що призводить до появи запорів.
При нульовій кислотності білки недостатньо розщеплюються в шлунку, що призводить до інтоксикації організму і сприяє розвитку пухлинних процесів.
Точної причини розвитку даної недуги поки не встановлені. На сьогоднішній день прийнято вважати, що нульова кислотність розвивається внаслідок ряду метаболічних порушень в організмі, що виникають, в тому числі і в силу спадкових факторів. У цьому зв’язку, при постановці діагнозу необхідно з’ясувати, чи є така патологія у найближчих родичів хворого.
Нульова кислотність, як правило, характеризується досить млявим перебігом і слабкою виразністю симптомів. У деяких випадках симптоми і зовсім відсутні.
Одним з основних ознак захворювання є порушення моторики шлунка і кишечника, внаслідок чого хворого часто турбують закрепи. У деяких випадках відзначається діарея, яка змінюється запорами. Нульова кислотність може супроводжуватися больовими відчуттями тупого характеру в області шлунка. Нерідко пацієнти скаржаться на неприємний запах з рота.
При нульовій кислотності шлунка може відзначатися погіршення апетиту, а також наявність металевого або в’яжучого присмаку в роті, який у більшості випадків турбує вночі. Після прийому їжі може відчуватися тяжкість у надчеревній ділянці в поєднанні з відрижкою.
Безумовно, вищеперелічені симптоми не є специфічними для нульової кислотності і можуть бути при будь-яких інших шлунково-кишкових розладах, і навіть відзначатися у здорових людей при неправильному харчуванні. Проте, наявність хоча б двох з вказаних ознак захворювання є приводом для звернення до лікаря. Рання діагностика захворювання дозволить уникнути безлічі проблем, до яких може привести нульова кислотність.
На жаль, в більшості випадків повного лікування при нульовій кислотності домогтися неможливо. Основний підхід до лікування заснований на прийомі препаратів соляної кислоти, що підтримують оптимальний рівень кислотності в шлунку.
На сьогоднішній день відсутня методика лікування, яка була б спрямована на корекцію кислотоутворюючого механізму, однак дослідження даної області активно ведуться.
З метою поліпшення процесу травлення застосовуються ферментні препарати. Крім того, при нульовій кислотності активно застосовуються методи народної медицини. Однак призначати ті чи інші лікарські трави повинен лікар.
При нульовій кислотності шлунка рекомендується спеціальний раціон харчування. Хворому необхідно повністю виключити копченості, смажену, жирну, гостру і солону їжу.
При даному захворюванні корисно вживання арахісу та журавлини. Також хороший ефект дає сік редьки, але тільки, якщо вживається поза стадією загострення.
При нульовій кислотності шлунка страви бажано готувати на рослинному маслі, відмовившись від вершкового (в рідкісних випадках можна дозволити вершкове топлене масло). Овочі краще вживати відвареними або тушкованими. Підвищити кислотність шлункового соку допоможуть кислі фрукти і ягоди, наприклад, журавлина, лимон, калина, чорноплідна горобина, брусниця, вишня і т.д. Вживання цих продуктів може поліпшити ферментативну активність шлунка.
Приймати їжу при даному захворюванні рекомендується часто маленькими порціями.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ХРОНІЧНИЙ КОЛІТ