Опущення нирки добре піддається консервативним методам лікування на ранніх стадіях. У запущених випадках показано оперативне втручання.

Про проблему

Опущення нирки ( або нефроптоз ) – це патологічний стан , при якому нирка зміщується від її фізіологічного місця ( ниркового ложа ) , а також володіє рухливістю при переміщенні тіла.

Через рухливість нирок порушується архітектура судинного сплетення , внаслідок чого вони мають тенденцію до витончення і звуження . У результаті порушується кровопостачання нирки. Крім того , при опущенній нирці може деформуватися сечовід , внаслідок чого в нирках може затримуватися сеча , що може призвести до розвитку інфекційно-запального процесу.

Згідно з медичною статистикою , набагато частіше нефроптоз зустрічається у жінок , ніж у чоловіків. І найчастіше патологічний процес зачіпає праву нирку , оскільки вона розташовується нижче лівої.

Як лікувати захворювання

Опущення нирки може лікуватися як консервативними , так і хірургічними методами. Перед тим , як проводити лікування нефроптозу , необхідна консультація лікаря уролога . Залежно від стадії захворювання , а також інших особливостей організму , лікар підбере оптимальну тактику лікування.

Читайте також:  Як заснути швидше: фахівці радять трав'яний чай для настання сонливості
Консервативне лікування

До консервативних методів лікування нефроптозу відносяться носіння бандажа , а також виконання спеціальних вправ. Бандаж при нефроптозі необхідно надягати вранці , перебуваючи в горизонтальному положенні. Таким чином , підтримуються м’язи передньої черевної стінки , а нирка фіксується в нормальному положенні – нирковому ложі.

Що стосується вправ при опущенні нирок , то їх необхідно виконувати лежачи на спині. У таку лікувальну гімнастику входить 5 нескладних вправ :

  • На вдиху піднімаємо ноги , а на видиху – опускаємо . Повторити цю вправу до 10 разів.
  • Підніміть ноги під кутом 45 градусів. При вдиху ноги розведіть в сторони , а при видиху – зведіть назад.
  • Повторіть вправу 8-10 разів.
  • Підкладіть під поперек валик. При вдиху приведіть зігнуту в коліні ліву ногу до тулуба. При видиху – випрямляйте ногу і повертайте у вихідне положення. Повторіть цю вправу 15-20 разів для кожної ноги.
  • На вдиху сильно надути живіт , і затримати дихання на 3-5 секунд. При видиху живіт потрібно втягнути і знову затримати дихання на 3-5 секунд. Повторіть цю вправу 8-10 разів.
  • Підкладіть під поперек валик. При вдиху підніміть ліву ногу , щоб вона була перпендикулярна тулуба. При видиху – поверніть ногу у вихідне положення. Повторіть дану вправу 15-20 разів для кожної ноги. При виконанні вправи ноги слід міняти по черзі .
Читайте також:  У людей з великим животом печінка «зжирає» мозок

Варто відзначити , що консервативне лікування ефективне лише на початкових стадіях захворювання. На жаль , багато пацієнтів звертаються до лікаря-уролога вже на пізніх стадіях , коли носіння бандажа або лікувальна фізкультура будуть малоефективні. У такому випадку показане хірургічне лікування .

Хірургічне лікування

Хірургічне лікування , при якому нирка фіксується у фізіологічному положенні , називається нефропексія . На сьогоднішній день виконується як відкрита , так і лапароскопічна нефропексія .

При відкритій нефропексії лікар-хірург робить розрізи шкіри для того , щоб виділити і зафіксувати нирку в правильному положенні. Після того , як нирка виявляється в нормальному положенні , лікар вирізає клапоть м’язової тканини і пришиває його до капсули нирки таким чином , щоб нирка мала фізіологічну рухливість , але при цьому не зміщувалася занадто низько до малого тазу .

Читайте також:  Факти про епілепсію, які корисно знати навіть здоровій людині

Істотним недоліком відкритої нефропексії є травматичність операції , а також необхідність тривалого перебування на стаціонарі.

При лапараскопічній нефропексії робиться 4 відносно невеликих проколи , через які вводяться інструменти , в тому числі і ендоскоп з камерою. Лікар виділяє нирку і накладає необхідні шви для фіксації органу в її фізіологічному місці. Після операції немає необхідності в ушиванні ран , оскільки вони затягуються самі.