Трава, яку часто додають до традиційних недільних страв — зокрема до печені з картоплею чи морквою, а також страв середземноморської кухні — може мати серйозні переваги для здоров’я мозку, імунітету та загального стану організму. Йдеться про розмарин. Дослідження показують, що він здатен не лише зменшувати запалення, а й допомагати у боротьбі з хворобою Альцгеймера — основною причиною деменції у світі.
В одному з досліджень учасники, які вдихали аромат розмарину, демонстрували кращі результати в завданнях на пам’ять порівняно з тими, хто знаходився в нейтральному середовищі без запахів.
Діпа Камдар, старша викладачка фармацевтичної практики в Університеті Кінгстона, пояснює: «Є кілька механізмів, які пояснюють дію розмарину. Передусім, він стимулює кровообіг, у тому числі в мозку, що сприяє кращому постачанню кисню та поживних речовин і, відповідно, яснішому мисленню. Крім того, розмарин має заспокійливі властивості: його аромат може зменшити тривожність і покращити сон, а менший рівень стресу — це краще зосередження й запам’ятовування».
«Розмарин також містить сполуки, які впливають на нейромедіатори мозку. Наприклад, 1,8-цинеол перешкоджає руйнуванню ацетилхоліну — ключового хімічного елементу, необхідного для навчання та пам’яті. Завдяки збереженню рівня ацетилхоліну розмарин може підтримувати когнітивні функції, особливо з віком», — додає вона.
Камдар також наголошує, що розмарин багатий на антиоксиданти, які захищають клітини мозку від окисного стресу — головної причини когнітивного погіршення. Одним із найпотужніших компонентів є карнозова кислота, яка має антиоксидантну та протизапальну дію і захищає нейрони, зокрема від уражень, пов’язаних з Альцгеймером.
У цьогорічному дослідженні науковці виявили, що одна з форм карнозової кислоти покращувала пам’ять, сприяла зростанню кількості синапсів (зв’язків між клітинами мозку) та зменшувала рівень білків, пов’язаних із хворобою Альцгеймера, зокрема бета-амілоїду та тау-білку. Ця ж сполука може потенційно допомагати при діабеті 2 типу, серцево-судинних захворюваннях і навіть хворобі Паркінсона.
Діпа зазначає: «Користь розмарину виходить далеко за межі підтримки мозку. Його здавна використовують для полегшення травлення, зменшення здуття та боротьби із запаленням. Наприклад, розмаринова й урсолова кислоти мають потужні протизапальні властивості. Він також корисний для шкіри — може заспокоювати акне та екзему, а карнозова кислота допомагає захистити шкіру від передчасного старіння, спричиненого сонцем».
Крім того, розмаринова олія має антимікробні властивості, які роблять її перспективною для збереження продуктів і навіть фармацевтичного використання. Проте Камдар попереджає: хоча вживання розмарину в їжі, чаях чи ароматерапії — безпечне, концентровані добавки або великі дози можуть спричинити побічні ефекти, такі як блювання чи навіть судоми, особливо у людей із епілепсією.
Також існує ризик, що розмарин у великих кількостях може стимулювати скорочення матки, тому вагітним краще уникати його надмірного споживання. Через можливу взаємодію з ліками (зокрема розріджувачами крові) важливо проконсультуватися з лікарем перед прийомом добавок на основі розмарину.
Розмарин — це не просто звична приправа. Це потужний природний засіб із тисячолітньою історією використання, який поступово знаходить своє місце і в сучасній науці. Додавання його до страв, чаю або використання аромату — простий, але потенційно дуже корисний крок для здоров’я.