Важливо розуміти, що професійні захворювання шкіри – це хвороби, поява яких пов’язана з трудовою діяльністю.
Серед основних факторів, що ведуть до уражень шкіри, фахівці виділяють фізичні, хімічні, паразитарні та інфекційні. Однак, наголошують вони, одного з цих факторів (навіть хімічного, а вони традиційно лідирують у цій картині) недостатньо для того, щоб викликати розвиток професійного захворювання шкіри. Тут зазвичай працює сукупність декількох пошкоджуючих механізмів з боку зовнішнього середовища.
Найчастіше це можуть бути і виробничі травми, і запиленість, задимленість повітря на території виробництва, і знаходження людини тривалий час в умовах знижених або підвищених температур. З часом вплив цих причинних чинників призводить, до зниження, як загального, так і місцевого імунітету, що і є грунтом для розвитку шкірного захворювання.
Але й це не все. Організм кожної людини індивідуальний і крім несприятливого впливу середовища для виникнення того чи іншого професійного захворювання має значення і відіграє чималу роль стан органів та систем конкретної людини, а особливо індивідуальна алергійна схильність людини.
Розглянемо основні професійні захворювання шкіри, а для більшої ясності класифікуємо їх за основними групами.
Виникає при постійному контакті з тим чи іншим алергеном. Але серед факторів, що привертають до виникнення алергічної реакції, фахівці виділяють також такі: порушення з боку спинного і головного мозку, різні захворювання ШКТ, печінки і жовчного міхура, порушення обмінних процесів в організмі, порушення роботи залоз внутрішньої секреції, наявні інфекційні захворювання.
Допомагають «вирахувати» і відрізнити захворювання від інших захворювань шкіри алергічні проби. Причому, дуже важливо їх зробити якомога швидше, інакше розвиток цього захворювання може призвести до тяжких наслідків, наприклад, нерідко на його тлі розвивається екзема.
Виникнення професійної екземи зазвичай пояснюється систематичним впливом на шкіру різних хімічних речовин: солі металів, різні барвники і багато видів клею, парафіни, формальдегід, скипидар, епоксидні смоли і тд.
Екзема розвивається не за один день, зазвичай їй передує професійний алергічний дерматит. І якщо його вилікувати досить просто і швидко, то лікування екземи важке, затяжне і не завжди призводить до очікуваного ефекту. Тому дане захворювання відносять до хронічних професійних захворювань шкіри. Але виникнувши на виробництві, екзема до того ж може підтримуватися побутовими факторами, причому, кількість подразників поступово накопичується.
Для вилікування крім медикаментозної терапії дуже важливо усунути контакт з відомими алергенами. Але важливо це зробити на початковій стадії, тому як підступність екземи полягає в тому, що поступово вона поширюється на всі шкірні покриви і перетворюється на «алергію без алергену».
Постановка діагнозу здійснюється за допомогою алергічних проб.
Зазвичай це невеликі, неглибокі і навіть безболісні круглі або овальні виразки. Важливо розуміти, що на непошкодженій шкірі це захворювання не розвивається. Значить, була дрібна травма, а при попаданні в неї хімічного подразника сформувалися алергічна реакція, в результаті якої розвинулася патологія.
Розташовуватися такі утворення можуть не тільки на шкірі, але і на слизових, а в деяких випадках перебіг захворювання ускладнюється накладенням бактеріальної інфекції.
Бородавки, як правило, утворюються в результаті тривалого контакту з різними хімічними речовинами, найчастіше це ті, які отримують в результаті перегонки нафти. Ці доброякісні новоутворення зазвичай не заподіюють ніякого занепокоєння, крім, звичайно того, що є естетичною проблемою. Проте якщо у людини з’явилося таке новоутворення, вона повинна постійно тримати ситуацію під контролем, так як при приєднанні інших факторів дане новоутворення може розвинутися в злоякісну пухлину.
Серед цієї групи професійних захворювань шкіри найбільш поширене – еризипілоїд або свиняча пика. Захворювання переважно вражає людей, чия трудова діяльність пов’язана з контактом з тваринами. Це працівники сільськогосподарських ферм, м’ясокомбінатів, рибної промисловості, консервних заводів, а також ветеринарних клінік і служб.
Зараженню сприяє безпосередній контакт з м’ясом, а для розвитку процесу необхідна наявність дрібних травм на шкірі людини. Найчастіше захворювання локалізується в області пальців рук і ніг. Триває зазвичай кілька днів, після чого настає повне лікування, проте в деяких випадках можливий розвиток хронічної форми. Імунітет до цієї інфекції формується, але ненадовго.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ