Консервативне лікування гідраденіту передбачає застосування місцевих антибактеріальних, протизапальних і знеболюючих засобів.

Що таке гідраденіт?

Гідраденіт – це гнійне запалення апокринових потових залоз, викликається переважно золотистим стафілококом. Найчастіше гідраденіт відзначається в області пахвових западин, однак може зустрічатися і пахових складках, навколо сосків, на мошонці, в області статевих губ і анального отвору.

Дане захворювання не спостерігається у дітей і осіб похилого віку. Пов’язано це з тим, що апокринові потові залози починають активно функціонувати в пубертатному віці, а після 55 років починається поступове зниження їх функцій.

Найчастіше гідраденіт відзначається у жінок в період статевого дозрівання і при гормональному дисбалансі в період клімаксу.

Причини гідраденіту

У переважній більшості випадків гідраденіт викликається золотистим стафілококом. Патогенний збудник проникає в апокринові залози через вивідні протоки або лімфатичні шляхи. «Вхідними воротами» для інфекції служать різні пошкодження, наприклад, отримані при голінні, епіляції або розчісуванні шкіри. Фактором, що сприяє розвитку даного захворювання, є підвищена пітливість. Через надмірну пітливість відзначається постійне зволоження і мацерація шкіри, що знижує її бар’єрну функцію і сприяє проникненню патогенної мікрофлори.

Читайте також:  Чи можна вилікувати словом?

Факторами гідраденіту також можуть бути гормональні порушення (ожиріння, цукровий діабет), зниження імунного захисту організму, піт, хронічні запальні захворювання та нехтування правилами гігієни.

Симптоми гідраденіту

Першими симптомами гідраденіту є малопомітні вузлики, які можуть бути болючими при натисканні. Новоутворення супроводжуються шкірною сверблячкою і почервонінням. В наступні дні вузлики збільшуються в розмірах (до 2 см в діаметрі) і стають дуже хворобливими. Надалі вузлики сполучаються один з одним і утворюють один великий інфільтрат. Крім сильного болю в області запалення, хворий скаржиться і на загальні симптоми: нездужання, слабкість, підвищена температура тіла, легка нудота.

У міру дозрівання запаленого вузла його центральна частина стає м’якою, і через шкіру починає виділятися гній. Через деякий час інфільтрат розкривається і назовні виходить гнійний вміст, часто з домішкою крові. Після виходу гною стан хворого, як правило, покращується.

Читайте також:  Причини появи грибка нігтів та ефективні методи лікування

Часто гідраденіт помилково приймають за фурункул. Однак на відміну від фурункула, при гідраденіті не відбувається формування основного стрижня.

Діагностика

Діагностика проводиться виходячи з характерної клінічної картини захворювання. Лабораторні аналізи крові показують підвищений рівень ШОЕ і лейкоцитоз. Для проведення адекватної антибіотикотерапії необхідний посів запального відокремлюваного з подальшою перевіркою чутливості бактерій на антибіотики.

Затяжні і рецидивні гідраденіти зазвичай свідчать про зниження імунного захисту організму, тому в даному випадку проводиться і дослідження імунітету хворого.

Лікування гідраденіту

В першу чергу хворий повинен знати, що інфільтрат, який утворився на місці запалення не можна чіпати руками і тим більше намагатися його видавити. В іншому випадку інфекція може поширитися на сусідні апокринові потові залози або фолікули, сприяючи розвитку нових вогнищ (в тому числі і фурункулів).

Читайте також:  Як обрати безпружинний матрац

Для запобігання розповсюдження інфекції необхідно 3-4 рази на день протирати місце навколо вогнища борним, саліциловим або камфорним спиртом. Перед тим як приймати душ на запальний осередок необхідно накласти пов’язку з непромокаючим пластиром, оскільки струмки води також сприяють поширенню інфекції.

Медикаментозна терапія гідраденіту передбачає застосування антибактеріальних засобів, антисептиків, протизапальних і знеболюючих засобів. При цьому перевагу віддають місцевим препаратам, оскільки діють вони безпосередньо в місці запалення і надають мінімальні побічні дії.

При гідраденіті також проводиться і хірургічне лікування, особливо у випадку повторюваних рецидивів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОВЕРХНЕВІ І ГЛИБОКІ ЗАПАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ШКІРИ

ВІТАМІНИ ДЛЯ ШКІРИ

ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ