Коли трапляється щось погане, більшість із нас шукає співчуття й розуміння. Натомість часто чуємо: «Могло бути й гірше» або «Подивись на ситуацію з позитивного боку». І це може страшенно дратувати. Так, у дрібних негараздах можна знайти щось хороше, але коли мова йде про втрату близької людини, розлучення, хронічну хворобу чи втрату роботи — жодної «світлої сторони» може просто не бути. І запевняти когось у зворотному — щонайменше недоречно, а в гіршому випадку — принизливо.
Звісно, більшість людей кажуть подібне з добрих намірів, не усвідомлюючи наслідків. Але варто запам’ятати: така реакція на чужу біду або страждання — явище, яке називають «брайтсайдінг» (від англ. “bright side”) — може лише погіршити ситуацію. Ось що варто знати про цю помилку — і як її уникати.
Що таке «брайтсайдінг»?
Брайтсайдінг — це звичка відповідати на погані новини позитивними кліше, каже Сіара Богданович, ліцензована психотерапевтка й засновниця Sagebrush Psychotherapy. Сюди входять фрази на кшталт: «Зате…», «Все, що не робиться — на краще», «Могло бути гірше» тощо.
За словами психотерапевтки Нілуфар Есмаїлпур, це форма емоційного знецінення, коли на біль іншої людини відповідають нав’язливим оптимізмом. Часто це відбувається несвідомо — з бажання «підбадьорити», уникнути незручної розмови чи «виправити ситуацію».
Брайтсайдінг — це підвид токсичної позитивності, коли культурні норми вимагають від людини завжди бути у «позитиві», навіть у складні моменти. І хоча така поведінка може здаватися доброю, вона створює враження, ніби негативні емоції — це щось неправильне або небажане.
Як виглядає брайтсайдінг у реальному житті?
- «Те, що не вбиває — робить сильнішим!»
- «Принаймні тепер ти зможеш сповільнитися й насолоджуватись життям» (людині з хронічною хворобою)
- «Ти знайдеш ще кращу роботу!»
- «Ще буде багато риб у морі» (після розриву стосунків)
- «Головне, що це не рак»
- «Та радій, що взагалі маєш роботу»
Такі вислови знецінюють почуття людини, обходять справжню емоційну реальність і намагаються надати просте рішення складній ситуації.
Чому брайтсайдінг шкідливий?
Ті, хто вдається до брайтсайдингу, зазвичай не мають злого умислу. Але його наслідки — справжні. Людина, яка чує подібне, може відчути, що її біль неважливий або що вона «перебільшує». Згодом це призводить до емоційної ізоляції, втрати довіри й небажання ділитися своїм станом.
Крім того, це може викликати сором за негативні емоції. Людина відчуває, що повинна «бути окей», щоб не засмучувати інших. У довгостроковій перспективі це шкодить ментальному здоров’ю, оскільки заважає процесу проживання й опрацювання складних емоцій — гніву, суму, страху, жалю.
Як уникнути брайтсайдингу?
1. Слухайте, перш ніж говорити
Перш за все, дайте людині висловитись. Просто побудьте поруч і не поспішайте виправити її стан. Можна сказати: «Це, напевно, дуже складно», або «Мені складно уявити, як ти себе почуваєш». Так ви покажете, що справді слухаєте і не намагаєтеся відмахнутися банальністю.
2. Валідуйте емоції
Не змушуйте людину шукати «плюси» там, де їх немає. Краще визнайте її емоції: «Мені дуже шкода, що ти через це проходиш» або «Це звучить боляче. Я з тобою».
Поставте себе на місце людини й подумайте, як вона почувається, враховуючи її життєвий досвід і характер.
3. Запитайте, як можете допомогти
Фрази на кшталт: «Як ти себе почуваєш?», «Що зараз тобі потрібно?» або «Тобі хочеться поговорити чи просто, щоб я був поруч?» — завжди доречні. Це дає людині вибір, не нав’язуючи позитив чи рішення.
4. Не намагайтесь знайти «ідеальну» відповідь
Ви не зобов’язані знати, що сказати. Іноді найкраще, що можна зробити — бути щирими: «Я не знаю, що сказати, але я поруч, якщо тобі щось потрібно».
Висновок:
Брайтсайдінг — це не підтримка. Це несвідоме знецінення. Натомість справжня підтримка — це вміння слухати, визнавати біль і бути поруч, навіть коли не знаєш, що сказати. Бо іноді єдине, чого потребує людина — це щоб її просто почули.