Фахівці кажуть: щоб підвищити самооцінку, ми маємо спочатку навчитися розпізнавати низьку самооцінку.

Ці п’ять прихованих ознак, з погляду психологів, свідчить про неї.

Нерішучість та сумніви. Ознакою низької самооцінки може бути те, що ви постійно нерішучі і ставите під сумнів практично кожне своє рішення, постійно вагаєтесь. Сумнів у собі та своїх рішеннях може забирати багато сил, породжувати занепокоєння, тривогу.

Побоювання звернути на себе увагу. Наприклад, вас запросили в гості добрі знайомі, і ви впевнено йдете на цю зустріч, де також є нові люди. На перший погляд, все добре, але зрештою ви практично нічого не кажете за весь вечір. Причому це не означає, що вам не було чого сказати. Просто ви вважали, що це нецікаво чи надто банально.

Невміння приймати компліменти. Однією з ознак низької самооцінки є те, що нам важко приймати компліменти. У більшості випадків це відбувається абсолютно несвідомо: хтось хвалить вашу роботу, а ви замість того, щоб сказати «дякую», коментуєте на кшталт «ну що ви, це було неважко». Подібні відповіді зазвичай настільки автоматизовані, що навіть не помічаються.

Насамперед помічати недоліки. Якщо вас запитають: у чому ви особливо хороші, або що виділяє вас з багатьох інших людей, чи зможете ви відповісти відразу або після дуже короткого роздуму? Для людей із низькою самооцінкою дати швидку відповідь на таке питання – проблема. У собі та інших вони набагато виразніше бачать недоліки та мінуси, а не переваги та плюси.

Перфекціонізм. При низькій самооцінці особисті невдачі сприймаються перебільшено важко, призводять до болісного самокопання та вишукування недоліків. На цьому грунті часто формується така якість, як перфекціонізм – людина починає прагнути високих стандартів через страх виявитися невдахою. Психологи відзначають, що такий страх часто сягає корінням у дитинство, коли дитина росте у занадто вимогливих батьків, які демонструють йому любов лише як нагороду за успіх, досягнення.