При цьому різновиді амнезії людина забуває речі, які тільки що з нею відбулися.
В повсякденному житті ми часто скаржимося на погану пам’ять, і коли забуваємо щось купити або зробити, говоримо «пам’ять відбило». Але як це насправді, втратити пам’ять, не пам’ятати, що робив тільки що, про що говорив, куди ходив? Навіщо нам взагалі потрібна пам’ять, і чого ми позбавляємося, втративши її повністю або частково?
Пам’яттю називають властивість людської психіки фіксувати і зберігати інформацію, отриману ззовні. Завдяки наявності цієї психічної функції ми можемо періодично використовувати цю інформацію, тобто згадувати її, коли в цьому є необхідність. І це дуже важливо, так ми можемо використовувати свій життєвий досвід.
Пам’ять – дуже складна функція, яка складається з безлічі складових. Так розрізняють рухову, емоційну, образну і словесно-логічну; довільну і мимовільну; короткочасну і довготривалу різновиди пам’яті. Така складність напевно і обумовлює те, що періодично пам’ять може давати збої і частину інформації стає неможливо витягти і використовувати.
Часткова або повна втрата пам’яті називається амнезією. Вона може бути тимчасовою або постійною. Порушення пам’яті можуть з’являтися з найрізноманітніших причин і приймати різні форми.
Серед причин виникнення амнезії травми, пухлини, закупорка кровоносних судин, що постачають певні ділянки мозку кров’ю, зловживання алкоголем і транквілізаторами, психічні захворювання. Все це може привести до тимчасових провалів у пам’яті або її повної втрати.
Залежно від того, яка частина інформації втрачається, виділяють кілька видів амнезії.
Це різновид порушення пам’яті, коли людина не може запам’ятати свіжополучену інформацію, тобто в пам’яті не відкладається те, що з нею відбувалося щойно. Останні кілька хвилин життя не фіксуються. При цьому пам’ять про те, що було раніше, до початку хвороби не порушена. Така людина знає, хто вона, пам’ятає отримані колись професійні навички, але не в змозі пригадати, що говорила тільки що або робила. Це створює великі труднощі з орієнтацією в поточних ситуаціях. Але особистість людини все-таки зберігається.
У деяких випадках пам’ять підміняє інформацію про останні події, дії і розмови вигаданими спогадами. Таке явище називається конфабуляція.
Конфабуляції заповнюють прогалини в пам’яті, при цьому події з минулого можуть видаватися за ті, які щойно відбулися. Людина з цим розладом пам’яті з упевненістю може розповідати, що тільки що прийшла з роботи, повернулася з прогулянки, спілкувалася з одним, хоча все це відбувалося давно. Можливий і варіант, коли за те, що щойно трапилося видаються вигадані події, які не траплялися в реальному житті.
Фіксаційна амнезія може виникати при атеросклерозі судин головного мозку, черепно-мозкових травмах, але найчастіше вона проявляється як частина Корсаковського синдрому.
Причиною розвитку цього синдрому може бути алкогольна інтоксикація, пухлина головного мозку, отруєння вуглекислим газом, нестача вітаміну В1, порушення мозкового кровообігу, черепно-мозкові травми. Зазвичай при Корсаковському синдромі фіксаційна амнезія «включається» одночасно з ретроградною і антероградною, в результаті чого спостерігається повна дезорієнтація людини.
Найчастіше Корсаковський синдром це хронічний стан, але в деяких випадках амнезія може приступообразно проявлятися і через деякий час зникати. Так, наприклад, якщо Корсаковський синдром викликаний інтоксикацією, то з часом можливе відновлення пам’яті.
Бережіть пам’ять, пам’ятайте, що вона зберігає наш індивідуальний досвід. Порушення такої важливої психічної функції як пам’ять може зробити людину абсолютно беззахисною, нездатною жити в соціумі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЯКІ ВІТАМІНИ ЛЮБИТЬ НАША ПАМ’ЯТЬ