Ключові тези:
Комбінація цинку, серину та амінокислот BCAA покращила соціальну поведінку та нейронні зв’язки у мишей з аутизмом.
Окремо ці компоненти не давали жодного ефекту — спрацювала лише синергія низьких доз.
Експерти застерігають від самостійного лікування: результати на тваринах не завжди переносяться на людей, а безконтрольний прийом добавок несе ризики.
Нове дослідження, опубліковане в науковому журналі PLoS Biology, пропонує свіжий погляд на підтримку функцій мозку при розладах аутистичного спектра (РАС). Група вчених виявила, що одночасний прийом трьох специфічних харчових добавок здатен покращити комунікацію між клітинами мозку та скоригувати соціальну поведінку.
Цікавий парадокс дослідження полягає в тому, що коли ці добавки давали піддослідним тваринам окремо в тих самих дозах, жодних змін у мозку чи поведінці не відбувалося. Ефект досягався виключно завдяки поєднанню компонентів.
Що входить до складу «коктейлю»?
Науковці зосередилися на речовинах, які відіграють ключову роль у формуванні синапсів (з’єднань між нейронами) та передачі сигналів у мозку:
Цинк: Мікроелемент, дефіцит якого часто пов’язують з аутистичною поведінкою в тваринних моделях. Він критично важливий для стабільності синапсів.
Серин: Замінна амінокислота, що бере участь у метаболізмі та нейронній сигналізації.
BCAA (амінокислоти з розгалуженим ланцюгом): Група, що включає лейцин, ізолейцин та валін. Відомо, що деякі гени, пов’язані з ризиком аутизму, відповідають саме за транспортування або обмін цих амінокислот.
Дослідники вирішили об’єднати їх з двох причин: по-перше, комбінація дозволила використовувати низькі дози кожного компонента, мінімізуючи побічні ефекти. По-друге, очікувався ефект синергії — коли різні речовини підсилюють дію одна одної.
Результати: зміни за 7 днів
Щоб перевірити гіпотезу, вчені давали цю суміш мишам із трьох різних моделей аутизму (тварин із генетичними змінами, характерними для РАС).
Результати вразили команду:
Вже через 7 днів прийому спостерігалося покращення синтезу білків у мозку та активності синапсів.
Зміни зафіксували в мигдалеподібному тілі (амигдалі) — ділянці мозку, яка відповідає за емоції та соціальну взаємодію і структура якої часто змінена у людей з РАС.
У двох групах мишей значно покращилася соціальна поведінка.
Співавтор дослідження Мін-Хуей Лін зазначив: «Ми були в захваті, побачивши, що суміш поживних речовин суттєво модулювала активність нейронних ланцюгів у реальному часі. Це вагомий доказ на користь комбінованої терапії низькими дозами».
Контекст: що ми знаємо про природу аутизму?
РАС залишається складним для розуміння станом. Переважно це генетична особливість (спадковість становить 60–90%), у якій задіяно понад 900 генів. Також впливають фактори середовища: вік батьків, ускладнення під час вагітності (гіпертонія, діабет) тощо. Важливо нагадати: Численні дослідження остаточно довели, що вакцинація не має жодного стосунку до ризику розвитку аутизму.
Оскільки при РАС часто спостерігаються проблеми з формуванням синапсів та передачею сигналів між клітинами, спроба вплинути на ці процеси через біохімію виглядає логічним кроком науковців.
Обережність понад усе: миші — не люди
Попри оптимізм дослідників, експерти закликають до здорового скептицизму. Тваринні моделі РАС мають свої обмеження. Як зазначають фахівці, «аутизм — це унікальний людський розлад».
Марія Кнобель, медичний директор MedicalCert, яка не брала участі в дослідженні, пояснює:
«Тваринні моделі можуть показати нам схеми запалення або нейронні ланцюги, але вони не здатні відобразити людське сенсорне чи емоційне життя. Миша не може відчути світ так, як дитина, яка сприймає звуки з надмірною інтенсивністю, або дорослий, який планує свій відпочинок, щоб уникнути когнітивного вигорання».
Тому ці результати слід сприймати як ранні індикатори для науки, а не як інструкцію для лікарів чи пацієнтів.
Чи варто пробувати це вдома?
Оскільки ефективних методів медикаментозного лікування основних симптомів РАС наразі небагато, у батьків може виникнути спокуса поекспериментувати з добавками. Експерти категорично не радять цього робити без нагляду лікаря.
Ризик побічних ефектів: Неправильне дозування може призвести до безсоння, нудоти, тахікардії та перепадів настрою.
Метаболічний удар: Діти через меншу масу тіла дуже вразливі до «метаболічного навантаження», яке можуть створити навіть на перший погляд безпечні амінокислоти.
Взаємодія з ліками: Добавки можуть непередбачувано змінювати дію препаратів, які вже приймає людина.
Це дослідження — важливий крок уперед, який може з часом призвести до створення безпечних та доступних методів підтримки. Але поки що цей «коктейль» залишається предметом лабораторних випробувань, а не аптечним рецептом.
Джерело: MedicalNewsToday