Столітні люди завжди викликають інтерес у вчених — адже вони можуть зберігати ключ до довголіття. Але в чому секрет: просто везіння, коли вдається уникнути важких хвороб, як-от рак, чи здатність організму краще з ними боротися?
Тепер результати двох масштабних досліджень показали: люди, які доживають до 100 років, не лише мають менше хвороб протягом життя, а й розвивають їх значно повільніше.
Нове вражаюче дослідження під керівництвом Карін Модіг, доцентки епідеміології з Каролінського інституту (Швеція), виявило, що столітні мають унікальну здатність уникати серйозних недуг. Вони рідше стикаються зі смертельно небезпечними станами, наприклад, серцево-судинними захворюваннями, ніж їхні ровесники, які живуть менше.
У статті для The Conversation Карін Модіг пояснила:
«Розуміння цих процесів наблизить нас до відповіді, які саме фактори впливають на тривале життя. Ми вирішили порівняти людей, що прожили довше, та тих, хто народився в той самий рік, але помер раніше».
Перше дослідження охопило 170 787 людей, народжених у Стокгольмському регіоні між 1912 та 1922 роками. За ними спостерігали 40 років — від 60-річного віку до смерті або до 100 років. Аналізували ризики інсульту, інфаркту, переломів стегна та різних видів раку.
Результати показали, що столітні не лише рідше хворіли у другій половині життя, але й зберігали нижчі показники хвороб до самої старості. Наприклад, у 85 років лише 4% довгожителів мали інсульт, тоді як серед тих, хто дожив до 90–99 років, таких було близько 10%.
У 100-річному віці лише 12,5% столітніх мали інфаркт, тоді як серед тих, хто жив до 80–89 років, таких було понад 24%. Це свідчить: вони не просто краще виживали після хвороб, а відкладали або взагалі уникали їх розвитку.
Друге дослідження охопило 274 108 людей, народжених 1920–1922 років. Тут уже враховували 40 різних станів — від легких, як підвищений тиск, до важких, як серцева недостатність чи інфаркт. Результат був той самий: столітні мали менше хвороб і набирали їх «повільнішими темпами».
Ще одна цікава деталь — у більшості з них захворювання вражали лише одну систему організму, що значно легше лікувати. Особливо рідше вони страждали від серцево-судинних проблем і психоневрологічних хвороб (депресії, деменції).
Зазвичай значне накопичення хвороб у них починалося близько 89 років, тоді як у більшості людей різкий спад здоров’я відбувається за кілька років до смерті.
Висновок дослідників:
— Столітні живуть довше не тому, що вміють «пережити» хвороби, а тому, що вміють їх уникати або відкладати.
— Це свідчить, що старіння може відбуватися повільніше, ніж ми звикли думати.
— Секрет може бути в генетиці, способі життя, навколишньому середовищі або в їх поєднанні.
Наступний крок учених — з’ясувати, що саме передбачає життя до 100 років і як ці фактори діють протягом усього життя. Розуміння механізмів «здорового старіння» може допомогти всім нам жити довше та якісніше.