Регулярні запори, з якими не справляються звичайні проносні засоби, є ознакою атонії кишечника.
Атонія кишечника являє собою патологічний стан, для якого характерна дисфункція кишкового тракту (недостатність перистальтики). Рано чи пізно це призводить до тривалої відсутності стільця – запорів.
Більшість людей, які регулярно страждають запорами, тривалий час не звертаються за медичною допомогою, а приймають різні проносні засоби (ліки або засоби народної медицини). Але в певний момент звичні засоби не дають бажаного результату: організм звик до препаратів, а причина затримки стільця не була усунена. Більш того, проносні препарати викликають атрофію слизової оболонки товстого кишечника і посилюють захворювання.
Атонія може бути як самостійним захворюванням, так і супроводжувати патологію якогось органу травної системи. Тому що запори, які почастішали – привід якомога швидше звернутися до лікаря.
Основним симптомом атонії кишечника є запор, при якому затримка стільця становить не менше 48 годин. Супутні симптоми – слабкість, погіршення кольору обличчя, поганий настрій.
Запор, що виник в результаті атонії кишечника, називають атонічним. Разом з тим, атонія кишечника часто супроводжує інші види запору. Так, внаслідок неправильного підходу до харчування розвивається аліментарний запор. Крім того, виділяють і інші види запору – психогенний, неврогенний, ендокринний, токсичний, залежно від його причини. Запори можуть бути викликані наявністю поліпів, пухлин, спайок, аномаліями розвитку товстого кишечника, які заважають вмісту просуватися.
При атонічних запорах людина часто скаржиться на здуття, біль і дискомфорт в животі. Якщо запор триває більше трьох діб, у пацієнта може підвищитися температура тіла і кров’яний тиск. З’являється важкість у животі, пропадає апетит.
До них відносять:
Часто у жінок після вагітності та пологів виникає слабкість перистальтики, тазових м’язів і черевної стінки, внаслідок чого розвивається атонія товстої кишки, яка спочатку протікає без больових відчуттів.
У літніх людей атонія кишечника може бути наслідком поширення атеросклерозу судин кишечника, а у дітей – результатом аномалії розвитку кишечника.
Діагностика атонії товстого кишечника полягає в пошуку причини порушення функції кишечника.
У ході клінічного обстеження гастроентеролог дізнається про особливості харчування, звички, спосіб життя пацієнта, спадковості та інших факторах. Додатково проводяться аналіз і бактеріологічний посів калу, інші лабораторні та інструментальні методи дослідження за необхідності. Зокрема, нерідко пацієнтові призначаються колоноскопія або іригоскопія з метою діагностики можливих поліпів і пухлин в товстому кишечнику. При підозрі на наявність онкологічного процесу при колоноскопії роблять біопсію.
При появі симптомів атонії кишечника у дитини, до діагностики підключається дитячий хірург.
Основою в лікуванні цього стану є дієта. Їжу необхідно приймати невеликими порціями, дотримуючись графіку прийому їжі і контролюючи графік випорожнення.
Раціон харчування повинен містити продукти, що полегшують випорожнення – кисломолочні продукти, натуральні соки, квас. Необхідно уникати продуктів з закріплюючим ефектом (копчені продукти, яйця круто, груші тощо).
При атонічних запорах рекомендується вживати їжу з достатнім вмістом клітковини, а також жиру. Ці продукти підстьобують перистальтику кишечника і допомагають нормалізувати хімічний склад товстого кишечника. Проносними властивостями володіють інжир, чорнослив, морська капуста, відвар насіння льону, чай з трави чебрецю, настій кори крушини.
Налагодити роботу кишечника допоможуть спеціальні вправи і лікувальний масаж живота.
Пацієнтам з тривалими запорами можуть призначити прийом проносних лікарських препаратів. Для зняття больових відчуттів призначаються спазмолітики. Додатково можуть призначити мікроклізми з рослинними оліями.
При лікуванні атонії кишечника необхідно не тільки усунути запори, а й знайти їх причину і попередити ускладнення. Ось чому важливо вчасно звернутися до кваліфікованих фахівців – гастроентеролога, проктолога.
Для профілактики атонії кишечника лікарі рекомендують підтримувати фізичну активність, виконувати комплекс спеціальних вправ для зміцнення м’язів черевного преса, стежити за раціоном харчування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ФАКТОРИ ВИНИКНЕННЯ ГЕМОРОЮ