Кому-то вони доставляють багато проблем і дискомфорту, а хто-то до кінця життя не згадує про їх існування. Мова йде про зуби мудрості. Ми попросили Михайла Попова, стоматолога, хірурга-імплантолога, розповісти, що з ними все-таки робити — залишати чи видаляти.
У всіх є зуби мудрості
— Почнемо з того, що зуби мудрості отримали свою назву через досить пізнє прорізування, зазвичай вони з’являються не раніше 17 років. В медицині ж їх називають інакше — вісімками або третіми великими жувальними молярами. Але зустрічаються зуби мудрості не у всіх. У деяких пацієнтів у дорослому віці відсутні навіть зачатки восьмих зубів — вони повинні сформуватися ще в дитинстві. Їх наявність або відсутність можна встановити за допомогою рентгена.
Іноді зуби мудрості, які вже сформувалися в щелепі, не прорізаються і до 25 років. Однак це не означає, що вони вже ніколи не дадуть про себе знати. Все залежить від особливостей їх анатомічного розташування. Іноді буває, що зуби лежать в кістці неправильно (тобто вони дистопіровані) і можуть ніколи не прорізатися і ніяк не заважати процесу росту щелеп та інших зубів.
Чи потрібні зуби мудрості
У кожного лікаря є своя думка з цього приводу. Я дотримуюся гіпотези про те, що коли у людини нормальний, недеформований зубний ряд, нормальний прикус, зуби мудрості не беруть ніякої участі в акті жування. Але зустрічаються і відхилення. Наприклад, особливий тип прикусу (мезіальний), коли нижня щелепа висунута вперед. Крім того, буває, що шостий або сьомий зуб відсутній — вони знаходяться перед зубами мудрості. Через тривалу відсутність цих зубів сьомий і восьмий або окремо восьмий нахиляються в сторону дефекту, і третій жувальний моляр заміщує сьомий зуб і частково починає брати участь в акті жування.
Коли зуби мудрості, видаляти не потрібно
Якщо зуби мудрості не турбують (не болять, не заважають, не приводять до травми щоки і оточуючих тканин) і не деформують прикус, то чіпати їх не треба. Я навіть за те, щоб їх лікувати, якщо там виявлено невеликий — в межах середнього — карієс. Але з іншого боку, якщо починаються вже більш серйозні проблеми, типу пульпіт (запалення нерва), періодонтиту (коли запалення виходить за межі каналу зуба в навколишні тканини), тоді я прихильник видалення.
Коли з восьмими зубами доведеться попрощатися:
- Якщо щелепі не вистачає для них місця і вони зміщують зубний ряд. Бувають ситуації, коли самі по собі зуби мудрості не болять, але тиснуть на сусідні зуби. В результаті це призводить до скупченості — порушується прикус, стає важко повноцінно стежити за гігієною порожнини рота. У таких випадках потрібно звертатися до ортодонта — лікаря, який займається проблемами виправлення прикусу. І він, швидше за все, порекомендує зуби мудрості видалити.
- Якщо ви плануєте ортодонтичне лікування (брекети, елайнери). Практично всі ортодонти, якщо пацієнт приходить до них для встановлення брекетів, рекомендують почати з видалення восьмих зубів (або їх зачатків). По-перше, процес постановки прикусу в правильне положення буде протікати набагато швидше. По-друге, це допоможе уникнути ситуації, коли після зняття брекетів з’являться зуби мудрості і знову змістять зубний ряд. Такому пацієнту доведеться носити брекети повторно.
- Якщо зуб ретинованний і починає турбувати. Найчастіше це супроводжується больовими відчуттями. Іноді їх немає, а скупченість зубів при вісімках, які непрорізались з’являється. При ретенції зубів можливі запальні процеси. Наприклад, так званий капюшон з слизової, або кістковий капюшон: коли зуб не може прорізатися і залишається прикритий слизовою оболонкою. Туди потрапляють хвороботворні мікроорганізми (в роті їх достатньо). Через те що неможливо під слизовим капюшоном добре прополоскати, обробити, починається хронічне запалення, яке періодично може загострюватися. Іноді слизовий капюшон січуть, але часто цього виявляється недостатньо. Тому якщо ретинованні зуби починають турбувати, потрібно звернутися до хірурга-стоматолога.
- Якщо зуб заболів: швидше за все, це глибокий карієс, лікувати який у випадку з третіми молярами, як я говорив вище, недоцільно.
Як відбувається видалення
Коли зуб недістопірованний, він видаляється просто — під місцевою анестезією, без додаткових маніпуляцій, пов’язаних з видаленням тканин. Надалі, якщо лунка велика, як правило накладаються шви. Потім шви знімаються — і все спокійно заживає.
Бувають ситуації, коли зуб знаходиться в кістковій тканині і над ним є слизовий капюшон. Його (зуб) потрібно звідти діставати. Це вже складне видалення. Тканини над ним акуратно січуться під анестезією, потім зуб видаляється. Найнеприємніше, що відчуває пацієнт під час такої операції, це укол знеболювального. Саме видалення проходить безболісно.
У подальшому, вже після закінчення дії анестезії, можливі хворобливі відчуття. Вони тривають максимум п’ять—сім днів, деякий час після цього можливий дискомфорт в області видаленого зуба. Ми призначаємо знеболюючі препарати, які повністю знімають біль. У деяких ситуаціях потрібні антибіотики. І обов’язково контролюємо пацієнта: він регулярно приходить на огляди, щоб не було ніяких неприємностей, пов’язаних з відновленням після видалення.
Що повинно насторожити після видалення
Можливі ускладнення виникають, як правило, на другий—четвертий день після операції. Найнеприємніше з них — альвеоліт. Це інфікування і запалення лунки видаленого зуба. В порожнині рота у нас дуже багато бактерій (з точки зору мікробіології — більше, ніж в усьому організмі). Деякі з них можуть потрапити в лунку і викликати такі симптоми, як сильний і, якщо є процес нагноєння, пульсуючий біль, неприємний запах і набряк. При появі подібних симптомів потрібно обов’язково звернутися до лікуючого лікаря, бажано до того, який видаляв зуб. Тому що тільки він знає, що він робив в процесі операції, які ліки закладав у лунку, відповідно, він швидше за всіх зможе допомогти пацієнту.