Ні для кого не секрет, що з роками люди бачать гірше. Тим не менш, слід бути напоготові, щоб не поплутати нормальні вікові зміни з небезпечними захворюваннями очей.
В арсеналі сучасної медицини є велика кількість способів допомогти людям з очними захворюваннями.
Головне – це не запускати порушення, а для цього необхідно регулярно відвідувати офтальмолога.
Не в фокусі
Часто люди старше 40-45 років при читанні відсувають текст як можна далі від обличчя, тому що поблизу літери виглядають туманними.
Це явище в офтальмології називають гіперметропією (або віковою далекозорістю), а в народі його жартома називають «хворобою коротких рук».
Але, звичайно, пресбіопія не захворювання, а просто свідчення прожитих років. У когось зір «пливе» раніше, у когось – пізніше (наприклад, короткозорі стикаються з гіперметропією пізніше однолітків), але з часом ця доля нікого не мине.
Причина криється в старінні кришталика, який з роками стає менш еластичним, через що втрачає можливість змінювати свою кривизну.
Старіють і м’язи, що оточують кришталик. Від цього очі також швидше втомлюються (особливо вечорами) і гірше бачать при поганій освітленості. Скорегувати пресбіопію найпростіше завдяки окулярам або контактним лінзам. Хоча є й оперативні методики.
Але якщо кришталик втрачає прозорість, стає каламутним, тоді розвивається катаракта. Це вже захворювання, причому, що загрожує сліпотою.
Ризик зіткнутися з катарактою теж зростає з роками.
Серед симптомів: відчуття пелени перед очима, двоїння в них, поява мушок, що пливуть слідом за рухомим предметом.
До речі, при катаракті може несподівано розвинутися короткозорість. Тому, якщо людина за 50 раптом помічає, що стала краще бачити зблизька без окулярів, їй не радіти треба, а бігти до офтальмолога обстежитися.
Очні краплі катаракту не вилікують, потрібна тільки операція по заміні кришталика. І чекати, коли катаракта «дозріє», теж ні до чого.
Все пливе в суцільному тумані
Але найнебезпечнішими захворюваннями очей, які частіше з’являються після 50 років, є глаукома і вікова макулярна дегенерація (ВМД).
Вони загрожують повною і незворотною сліпотою. Їх підступність у тому, що, якщо вони розвиваються на одному оці, то можуть довго залишатися непоміченими, іноді аж до втрати зору з одного боку.
При глаукомі (а кожен п’ятий сліпий на землі – жертва саме цієї хвороби) відмирають волокна зорового нерва.
Симптомами можуть бути періодичне затуманення зору, райдужні кола навколо джерел світла, різкий біль в очах і головний біль, погано знімаються знеболюючими, а також мигтіння мушок і швидка стомлюваність очей.
Але іноді глаукома протікає абсолютно безсимптомно, тому після 40 років кожній людині раз в рік треба в профілактичних цілях відвідувати офтальмолога.
На перших порах глаукому лікують консервативно, і тільки при неефективності такого лікування вдаються до операції.
Але якщо очний нерв загинув, повернути зір, на жаль, не вдасться.
Збіднений зір
При віковій макулярній дегенерації (ВМД) повна сліпота настає рідко, але при цьому зір зберігається тільки з боків, а в центрі людина нічого не бачить через темну «сліпу» пляму.
Якщо захворювання розвивається з обох сторін (а так з часом зазвичай і буває, людина втрачає можливість не тільки читати і водити машину, але і самостійно пересуватися. Захворювання підвищує ризик травм і призводить до соціальної ізоляції і депресії.
Причина ВМД – погіршення роботи пігментних клітин сітківки, через що під внутрішньою оболонкою ока накопичуються відкладення, які призводять до загибелі фоторецепторів, що відповідають за предметний зір.
В результаті руйнується центральна зона сітківки (макулярна). Цей процес чимось нагадує атеросклероз судин, і, до речі, невипадково. Адже ожиріння, високий артеріальний тиск і підвищений рівень холестерину в організмі – одні з факторів ризику і для ВМД.
Також до недуги можуть призвести куріння, їжа, багата жирами і бідна овочами і фруктами, перебування на сонці без сонцезахисних окулярів. До речі, блакитноокі ризикують сильніше, ніж темноокі. Грає роль і генетичний фактор.
Серед двох форм цього захворювання – сухого та вологого – перша зустрічається набагато частіше, зате друга – набагато небезпечніша, так як здатна призвести до набряку сітківки за кілька годин.
Згодом навіть виникають труднощі в розпізнаванні облич.
Вологу форму ВМД лікують ін’єкціями препаратів, які перешкоджають зростанню патологічних судин, що допомагає зберегти зір.
При неефективності вдаються до хірургічної операції.
Один із способів лікування зниження зору, ефективний не тільки при пресбіопії, але і при віковій макулярній дегенерації і глаукомі – застосування особливого класу препарату – ретинопротекторів.