Лікарі розповідають, що є питання, які часто ставлять їх у глухий кут. Деякі з них краще не задавати зовсім.
“Доктор, я помру?» Всі коли-небудь помруть, а що стосується конкретної хвороби, лікарі – не боги і не можуть відповісти на це питання.
«Ці ліки мені точно допоможуть?» Швидше за все, лікар пояснить, чому він призначив то чи це, і як воно має працювати. Допоможе чи ні призначення в конкретному випадку – ніхто знати не може.
Одні й ті ж питання повторно. Лікар дає рекомендації, виходячи з поточної ситуації. Якщо ситуація не змінюється, то і відповіді не зміняться. Якщо немає нової інформації (наприклад, результатів аналізів або рентгенівського знімка), краще не повторювати вже задані питання.
Питання не за фахом. У кожного лікаря, як правило, є своя спеціалізація. Тому стоматолог не буде радити, як вилікувати хвору спину, а ЛОР-лікар навряд чи допоможе, якщо у вас болить нога.
З тієї ж причини не варто розпитувати УЗД-діагностів, рентгенологів та інших фахівців про методи лікування. З цими питаннями (і результатами) потрібно звернутися до профільного лікаря.
Що стосується питань, які лікар задає пацієнтові, то тут потрібно бути гранично відвертим. Багато хто бентежиться при відповіді на особисті питання, деякі вважають, що якісь деталі не важливі. Але будь-які, на перший погляд, дрібниці можуть впливати на ваше здоров’я, а значить, мають бути доведені до відома лікаря.
