Вміст:
Опис
Апраксія – нездатність виконувати дії, що вимагають запам’ятовування певної послідовності рухів.
Апраксія – рідкісний стан, до якого зазвичай призводить пошкодження тім’яної або лобової частки. При апраксії порушується пам’ять про послідовність рухів, необхідних для виконання складних дій. При цьому не існує ніякого фізичного дефекту руки або ноги, який перешкоджав би їх виконанню. Наприклад, застібання гудзики фактично складається з ряду рухів. При апраксії люди не можуть виконати їх в правильній послідовності.
Деякі форми апраксії проявляються тільки при виконанні певних видів завдань. Наприклад, людина може втратити здатність малювати, писати (аграфія), застібати гудзики, зав’язувати шнурки, брати телефонну трубку або грати на музичному інструменті.
Апраксія класифікується як по локалізації ураження головного мозку, так і за симптоматикою.
Симптоми
Через різноманітність форм апраксії значно розрізняються і її симптоми. Ось деякі з них: нездатність керувати рухами обличчя, неможливість копіювати або малювати прості фігури, будувати дво-, тривимірні форми; вибирати або використовувати інструменти належним чином; нездатність виконувати комплекс скоординованих рухів (зав’язувати шнурки); нездатність виконувати точні рухи руками або пальцями (наприклад, при підрахунку монет); нездатність надіти на себе одяг. Існує і апраксія ходи з характерними рисами: шаркаючі кроки, сутулість, раптова зупинка, нездатність переступити через перешкоду.
Хворі не усвідомлюють своє захворювання.
Причини
Причиною апраксії є пошкодження головного мозку (при інсульті, інфекції, пухлини, травми, дегенеративному процесі) з локалізацією ураження зазвичай в тім’яних частках там знаходяться «програми» для виконання складних дій.
Рідше апраксія розвивається при пошкодженні премоторної кори, мозолистого тіла, лобової частки або дифузних процесах, зокрема при дегенеративних порушеннях.
Ускладнення
Основним ускладненням апраксії є складність в адаптації в соціумі. У важких випадках можливе порушення трудової адаптації.
Діагностика
Діагностика починається з опитування родичів пацієнта і неврологічного дослідження. Лікар може попросити зробити деякі рухи: помахати рукою, застебнути гудзики, написати кілька слів і т. д.
Комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія (з ангіографією або без) дозволяє уточнити локалізацію патологічного процесу.
Лікування
Специфічного лікування немає. Деяке поліпшення можливе тільки після інсульту при адекватній терапії. Препарати, що застосовуються при деменції, неефективні щодо апраксії. Дещо пом’якшити симптоми допомагає фізіо – і трудотерапія, логопедія, когнітивна реабілітація.
Проте в цілому такі пацієнти потребують нагляду і допомоги при виконанні повсякденних дій.
Профілактика
Спеціальних профілактичних заходів не існує. Неспецифічна профілактика апраксії зводиться до усунення факторів, що сприяють розвитку захворювань, які могли б викликати апраксію. Рекомендується відмова від шкідливих звичок, заняття спортом, а також раціональне і збалансоване харчування.