Гепатит С – не вирок. Якщо вчасно діагностувати, то за допомогою сучасних методів лікування можна повністю одужати.
Гепатит С – інфекційне захворювання, яке викликається вірусом гепатиту С. Гепатит С є антропонозною хворобою, тобто розвивається тільки в організмі людини.
Найчастіше на гепатит С хворіють молоді люди, проте «вік» хвороби поступово зростає, як і кількість інфікованих людей. На сьогоднішній день близько 2% людей на планеті мають цей вірус у своєму організмі. Щороку інфікується 3-4 мільйони людей.
Інфекцією можна заразитися скрізь, так як гепатит С поширений у всьому світі, але не рівномірно. Згідно з медичними спостереженнями, найчастіше зараження гепатитом С відбувається у місцях вживання ін’єкційних наркотиків, при використанні загального шприца. Висока ймовірність зараження в місцях позбавлення волі. У медичних установах, особливо в інфекційних відділеннях, також існують ризики, так як медперсоналу доводиться працювати із зараженою кров’ю.
Заразитися також можна при статевому контакті. При цьому ризик зараження (у разі постійного партнера), як правило, не перевищує 3 – 6%.
Є мінімальний ризик зараження від інфікованого члена сім’ї, так як частинки зараженої крові можуть залишатися на лезі бритви і зубної щітки. Бажано, щоб засоби гігієни (зубні щітки, леза для гоління, рушники) цієї людини були окремо від інших.
Гепатитом С неможливо заразитися повітряно-краплинним і контактно-побутовим шляхом (рукостискання, обійми, користування загальним посудом, напоями та їжею).
Сьогодні кожен бажаючий може пройти тест на наявність вірусу гепатиту С. Для того щоб зрозуміти, чи перебуваєте ви в групі ризику, дайте відповідь на наступні питання:
Якщо хоча б на одне з цих питань ви дали позитивну відповідь, то вам слід перевіритися.
Сучасна тактика лікування гепатиту С грунтується на застосуванні комбінованої противірусної терапії. Найчастіше це комбінація інтерферону-альфа і рибавірину. Окремо ці препарати не надають належного ефекту, однак в окремих випадках показана і монотерапія. Залежно від стану організму хворого та інших специфічних параметрів лікар визначає ту чи іншу дозування препаратів.
В якості додаткових заходів можуть використовуватися гепатопротектори – препарати, що захищають клітини печінки. Підвищити імунний статус можна за допомогою імуномодуляторів, які також використовуються в комплексній терапії при гепатиті С.
Якщо вірус вчасно виявити, і почати лікування, то прогноз, зазвичай, сприятливий. Навіть, якщо вірус не повністю вдалося усунути, то розвиток захворювання все рівно стримується, а функції печінки відновлюються. Якщо ж після терапії вірус гепатиту С не виявляється протягом року, то печінка повністю відновлює свої функції.
Наявність антитіл до вірусу гепатиту С свідчить про інфікування цим вірусом. Показано спостереження інфекціоністом в динаміці з контролем ПЛР HCV РНК.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ГЕПАТИТ А