Медикаментозне лікування виразкового коліту спрямоване на усунення запального процесу в товстій кишці і підтримання тривалої ремісії.
Виразковий коліт – хронічне запальне захворювання товстої кишки невідомої етіології. На сьогоднішній день вважається, що розвиток виразкового коліту відбувається внаслідок взаємодії спадкових факторів і факторів навколишнього середовища. Патологічний процес, як правило, не виходить за межі товстої кишки, тому хірургічне лікування часто рятує хворого від хворобливих симптомів. Однак до оперативного втручання вдаються лише в крайніх випадках, віддаючи перевагу консервативним методам. Медикаментозне лікування виразкового коліту дозволяє контролювати захворювання, зберігаючи прийнятну якість життя хворого.
Вибір медикаментозної терапії
Медикаментозна терапія виразкового коліту визначається наступними факторами:
- тяжкістю захворювання;
- локалізацією і поширеністю патологічного процесу;
- наявністю ускладнень;
- ефективністю попередніх курсів лікування;
- індивідуальною переносимістю медикаментозних засобів пацієнтом.
Пацієнти з легкими і середньотяжким формами виразкового коліту можуть проходити лікування в амбулаторних умовах. При важких формах захворювання потрібна госпіталізація.
Всі медикаментозні засоби, що застосовуються в схемах лікування виразкового коліту, можна розділити на дві великі групи. До першої групи відносяться різні протизапальні препарати, кортикостероїди і імунодепресанти. Препарати другої групи відіграють допоміжну роль в лікуванні захворювання, і на розсуд лікаря можуть не застосовуватися.
Застосування ліків
5-аміносаліцилати
При легких і середніх формах виразкового коліту лікування зазвичай починають з призначення препаратів на основі 5-аміносаліцилатів (5-АСК). До таких препаратів належать сульфасалазин і месалазин. Залежно від тяжкості запального процесу, 5-АСК можуть застосовуватися у вигляді свічок, розчинів для клізм, а також таблеток для перорального застосування. Препарати на основі 5-АСК сприяють стиханию запального процесу в товстій кишці в період загострення, а також використовуються для підтримки ремісії. Крім того, 5-аміносаліцилати можуть бути використані для профілактики пухлини товстої кишки при тривалому їх прийомі.
Гормональні препарати
Якщо препарати на основі 5-АСК не дають бажаного ефекту або захворювання протікає у важчій формі, то пацієнту призначають системні глюкокортикоїди. Це може бути преднізолон, метилпреднізолон, дексаметазон та інші. При важких формах виразкового коліту глюкокортикоїди вводяться внутрішньовенно. Дані препарати набагато ефективніше усувають запальний процес, проте роблять більш виражені побічні дії на організм. Тому приймати їх потрібно строго за схемою (з поступовим зниженням дозування аж до повного скасування) під контролем лікуючого лікаря. В період ремісії глюкокортикоїди не застосовуються.
Імунодепресанти
Приклад стероїдних препаратів може привести до явища стероідорефрактерності (відсутність відповіді на застосування глюкокортикоїдів) і стероїдозалежності – відновлення клінічної картини після відміни препаратів. Розвиток цих станів при важких і рецидивуючих формах виразкового коліту вимагає призначення імунодепресантів. Дані препарати пригнічують активність імунної системи, тим самим пригнічуючи механізм розвитку запального процесу. Правда, при цьому знижується опірність організму до інфекційних захворювань. Крім того, ці препарати токсичні для кісткового мозку. До поширених імунодепресантів, які застосовуються при лікуванні виразкового коліту, відносяться:
- циклоспорин ітакролімус – швидкодіючі препарати, що дозволяють в ряді випадків уникнути хірургічного втручання;
- метотрексат – препарат для внутрішньом’язового або підшкірного введення, дія якого починається через 8-10 тижнів після введення;
- азатіоприн і6-меркаптопурин – імунодепресанти повільної дії, терапевтичний ефект яких розвивається через 2-3 місяці після застосування. Ці препарати не тільки сприяють настанню ремісії, але і утримують її протягом тривалого періоду.
В якості допоміжної терапії хворим з виразковим колітом можуть призначатися препарати кальцію, калію, вітамін D, засоби на основі біопептиди, комплекси поліненасичених жирних кислот та інші.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВИДИ ГАСТРИТУ
