Людину від народження оточує середовище, насичене бактеріями, вірусами та іншими мікробами – від вдихуваного повітря до питної води і їжі. До певного моменту ми благополучно з ними співіснуємо, однак на певному етапі відбувається збій – людина захворює. Чому? Що трапилося? Давайте розбиратися!
Нас атакують – ми захищаємося
Захист організму людини забезпечує система двох різних типів імунітету: вродженого і набутого. Уроджений імунітет являє собою опірність бактеріям, дану людині від народження. Набутий імунітет розвивається протягом життя, у міру знайомства організму з тими чи іншими патогенними мікробами і вірусами. Імунна система пам’ятає кожну зустріч з бактерією або вірусом. Тому вона здатна в будь-який момент виробити і пустити в хід речовини, необхідні для знищення конкретного ворога, якщо він знову вторгнеться в організм.
Мікроби, проникаючи в організм людини, долають перешкоди у вигляді шкіри, слизової дихальних шляхів, слизової шлунково-кишкового тракту. У кожного їх виду своє улюблене місце «прориву»: у вірусу грипу – дихальні шляхи, у дизентерійної палички – травний тракт і т.д.
Основними бойовими одиницями імунної системи є лейкоцити. Ці імунні клітини діляться на кілька груп, у кожній з яких своя функція. Взаємодія між лейкоцитами різних груп (імунні реакції) веде до вироблення головних захисних білків – імуноглобулінів, які знищують потрапивших в організм ворогів. Крім того, іммунниереакціі оберігають і від розвитку онкологічних захворювань.
Особливості становлення імунної системи
Висока температура, ломота в тілі, слабкість, біль у горлі, нежить – це стандартна картина, якою характеризується гостра респіраторна вірусна інфекція у дітей і часто у дорослих. Не варто боятися і панікувати. Для заспокоєння, навіть можна сказати, що хвороба – це своєрідне тренування імунітету. А підвищена температура являє собою реакцію організму, за допомогою якої прискорюється процес лікування. При температурі 38-38,5 ° С захисні механізми імунної системи працюють ефективніше і швидше, ніж при 37 ° С. Діти особливо потребують в подібному протистоянні бактеріям і вірусам для формування стабільних механізмів захисту.
Нераціональне використання жарознижуючих препаратів знижує ефективність «тренування» імунної системи, що створює передумови для формування хронічних захворювань. Таким чином, усунення симптомів не повинно заважати формуванню імунітету.
Порушити становлення імунітету можна антибіотиками. Багато батьків відзначають, що після курсу лікування антибіотиками у дитини знову розвивається інфекційне захворювання, з якими знову намагаються боротися антибактеріальною терапією. Два-три подібних циклу призводять до ослаблення імунітету і порушення кишкової флори.
Звичайно, заперечувати необхідність призначення антибіотиків при важких захворюваннях абсурдно, проте їх призначення нерідко буває передчасним, якщо не зайвим. Так, наприклад, призначення антибіотиків при вірусних захворюваннях взагалі абсурдно. Ними ми тільки блокуємо власні захисні механізми організму.