Людям, які мають високий кров’яний тиск, слід контролювати споживання карошки і з’їдати не більше чотирьох порцій на тиждень, – про це заявила відома британська лікарка дієтологиня Сара Брюер.
Високий кров’яний тиск характеризується постійно інтенсивним впливом крові на стінки артерій. Подібний прес поступово змушує артерії тверднути і звужуватися, а це означає, що серцю доводиться більше працювати для перекачування крові по тілу. Подібний механізм збільшує схильність людини серцевого нападу.
Виданню Express доктор Брюер розповіла, що велика кількість картоплі в раціоні може посилювати дану проблему. Людям, які вже мають високий тиск краще їсти картоплю менше, констатує дієтологиня.
Медикиня посилається на дослідження Гарвардської медичної школи, в якому аналізувалися дані трьох великих проектів за участю понад 187000 чоловіків і жінок. Вчені порівнювали показники роботи організму людей, які вживали кілька порцій на тиждень картоплі печеної, у вигляді пюре або вареного з показниками пацієнтів, які вживали його значно менше (менше однієї порції на місяць). Вони виявили, що ризик високого кров’яного тиску (гіпертонії) був на 11% вище в групі активних їдців картоплі.
«Вживання чотирьох або більше порцій картоплі на тиждень пов’язане з підвищеним ризиком гіпертонії», – підкреслила доктор Сара Брюер.
Дієтолог помітила, що картопля після подрібнення і готування здатний придбати більш високий глікемічний індекс в порівнянні з іншими овочами. Це означає, що його вживання може спровокувати різке підвищення рівня цукру в крові.
Також лікар нагадала, що високий кров’яний тиск часто називають “тихим вбивцею”, тому що його симптоми зазвичай проявляються тільки в разі надзвичайно серйозного підвищення. Поширені ознаки небезпечної гіпертонії включають стукіт в грудях, поява крові в сечі, сильні головні болі.
“Дуже важливо, щоб всі дорослі люди старше 40 років періодично перевіряли свій кров’яний тиск і зверталися до лікарів у разі його високих показників. Важливо розуміти, що навіть удаване несуттєвим підвищення може сприяти в довгостроковій перспективі розвитку небезпечних для життя станів”, – поділилася експертка.
