Велике дослідження виявило, що в середньому діагностика захворювання щитоподібної залози займає 4,5 роки.
Рак щитоподібної залози, який вражає 1-го з 20 британців, часто діагностується через кілька років, оскільки його симптоми можуть нагадувати інші захворювання. Нещодавнє дослідження Університету Абердина у співпраці з провідними благодійними організаціями з проблем щитоподібної залози показало, що в середньому діагностика таких захворювань займає 4,5 роки.
Дослідження, яке розглянуло досвід майже 1 200 пацієнтів, показало, що в майже двох третинах випадків для встановлення діагнозу потрібно було кілька відвідувань лікаря та погіршення симптомів. Щитоподібна залоза — це невелика залоза у формі метелика, розташована на передній частині шиї перед трахеєю.
Вона виробляє гормони, які регулюють частоту серцевих скорочень, температуру тіла та метаболізм — процес перетворення їжі в енергію. Ці гормони, відомі як трийодтиронін (Т3) і тироксин (Т4), можуть викликати неприємні та потенційно серйозні проблеми, якщо їх рівень занадто високий або низький.
Надмірна активність щитоподібної залози може вражати будь-кого, але вона приблизно в 10 разів частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків, і зазвичай проявляється у віці від 20 до 40 років. В Університеті Абердина зазначають: “У кожної двадцятої людини у Великій Британії є проблеми зі щитоподібною залозою, причому жінки в шість разів частіше страждають на це захворювання, ніж чоловіки. Це може мати серйозний вплив на фізичний, психічний і емоційний стан, збільшуючи ризик тривалих лікарняних відпусток і втрати працездатності.”
У дослідженні зібрано дані майже 1 200 пацієнтів від початку прояву симптомів до діагностики й лікування. Загалом, 95% респондентів становили жінки. У середньому для встановлення діагнозу щитоподібної залози потрібно 4,5 роки, причому у випадках гіпотиреозу цей термін був ще довшим.
Симптоми недостатньо активної щитоподібної залози часто можуть нагадувати інші захворювання і зазвичай розвиваються поступово, через що можуть залишатися непоміченими протягом багатьох років. Наприклад, у віці, коли очікується настання менопаузи, можна помилково прийняти гіпотиреоз за її симптоми.
Професор Александрос Зангелідис зауважив: “Дослідження підтверджує, що захворювання щитоподібної залози мають серйозні наслідки для життя пацієнтів і тривалі негативні наслідки для їхнього благополуччя.”
Професор Катія Монтанья додала, що пацієнти часто відчувають, що їх не чують у медичній системі. Вона зазначила, що вплив захворювань щитоподібної залози повинен відображатися в стратегіях охорони здоров’я, враховуючи, що він вражає кожного 20-го.
Симптоми недостатньо активної щитоподібної залози включають:
- Постійну втому
- Набір ваги
- Депресію
- Підвищену чутливість до холоду
- Сухість шкіри та волосся
- Біль у м’язах
Діагностика захворювань щитоподібної залози можлива лише за допомогою аналізу функцій щитоподібної залози, що передбачає взяття зразка крові для визначення рівня гормонів. Лікування гіпотиреозу зазвичай включає прийом гормонозамісних таблеток левотироксину, а для гіпертиреозу використовуються ліки, що знижують вироблення гормонів.
Симптоми надмірно активної щитоподібної залози:
- Нервозність, тривожність, дратівливість
- Зміни настрою
- Проблеми зі сном
- Постійна слабкість
- Чутливість до спеки
- Набряк шиї через збільшення щитоподібної залози (зоб)
- Нерегулярне або прискорене серцебиття (пальпітація)
- Тремтіння
- Втрата ваги
Джерело: Express Health