Новий масштабний огляд, проведений у King’s College London, показав тривожну тенденцію: тисячі людей середнього та старшого віку живуть із недіагностованим аутизмом. Через це вони стикаються з серйозними проблемами психічного та фізичного здоров’я, а наукові дані про аутизм у старшому віці залишаються обмеженими.
Дослідження, опубліковане в журналі Annual Review of Developmental Psychology, виявило, що приблизно 23% дітей та підлітків до 19 років із аутизмом не отримують діагнозу. Але ситуація різко погіршується у старших поколіннях: серед людей старших за 60 років – понад 96% ніколи не були офіційно діагностовані.
Ключові цифри:
- Серед чоловіків старше 60 років недіагностованими залишаються 96,29%.
- Серед жінок цього віку — ще більше, 97,19%.
- У віці 40–59 років ситуація трохи краща, але все ще критична: без діагнозу живуть 91,45% чоловіків та 79,48% жінок.
- Лише у віковій групі 20–39 років рівень діагностування підвищується: приблизно половина дорослих з аутизмом знає про свій стан.
- Загалом, 89% дорослих старше 40 років з аутизмом не мають діагнозу.
Чим небезпечна відсутність діагнозу?
Доктор Ґевін Стюарт, головний автор дослідження, пояснює:
«Ці надзвичайно високі показники свідчать, що більшість дорослих з аутизмом так і не були визнані як аутисти. Це означає, що вони не отримали потрібної допомоги та підтримки, що робить їх більш вразливими до проблем зі здоров’ям та соціальної ізоляції».
Люди без діагнозу стикаються з:
- підвищеним ризиком хвороб: серцево-судинних, неврологічних, імунних, шлунково-кишкових, а також депресії та тривожності;
- хворобами, пов’язаними зі старінням: деменцією, хворобою Паркінсона, остеопорозом, артритом;
- вищим ризиком самогубчих думок і самопошкоджень (у 6 разів вищий, ніж у неаутичних людей);
- у 4 рази вищою ймовірністю ранньої деменції.
Крім того, дорослі з аутизмом часто мають гірші показники працевлаштування, соціальних зв’язків та загальної якості життя.
Чому виникають бар’єри для діагностики?
Фахівці відзначають кілька причин:
- особливості спілкування та сенсорні чутливості у людей з аутизмом;
- недостатня обізнаність лікарів про прояви аутизму у дорослих;
- труднощі з доступом до медичних послуг.
Що пропонують вчені?
Професорка Франческа Гаппе, співавторка огляду, наголошує:
«Розуміння потреб людей з аутизмом у старшому віці — це питання глобального здоров’я. Ми маємо фінансувати довгострокові дослідження, розробляти індивідуальні медичні підходи та створювати більше соціальної підтримки, аби люди з аутизмом могли жити повноцінним життям навіть у літньому віці».
Якщо ви підозрюєте у себе аутизм
Британська NHS (Національна служба охорони здоров’я) рекомендує:
- звернутися до сімейного лікаря чи спеціаліста,
- пройти направлення на спеціалізовану діагностику.
Діагноз може допомогти:
- краще зрозуміти себе,
- отримати доступ до підтримки, програм та навіть фінансових пільг,
- пояснити іншим особливості вашого сприйняття світу.
Ця тема особливо актуальна і для України. Багато дорослих людей, які все життя почувалися «не такими, як інші», могли прожити десятиліття без розуміння своєї особливості. Своєчасна діагностика — це шанс отримати допомогу, поліпшити якість життя і відчути себе частиною спільноти.