Ретельно вивчивши м’язову будову людського обличчя і гортані, дослідники прийшли до висновку про те, що воно не призначене для гарного співу.
«Людям легше дається свист, ніж спів», – цей висновок вчених, що досліджували нервово-м’язову мускулатуру гортані та обличчя, опублікував журнал Royal Society Open Science.
На думку фахівців, у людини лицьові м’язи набагато більш активні в порівнянні з м’язовими волокнами шиї, – ця різниця і обумовлює нездатність співати гарно і мелодійно. Автори роботи констатували, що хоча голос у людському суспільстві продовжує залишатися найважливішим засобом комунікації, для переважної більшості людей типові погані вокальні здібності.
«Люди не є хорошими співаками від природи, хоча окремі індивіди цілком досягли успіху в цій справі. Але навіть професійні співаки не можуть зрівнятися по точності звучання з музичними інструментами», – цитує дослідників журнал.
Фахівці прийшли до висновку, що з вокальних здібностей у людей найкраще розвинена здатність до навчання свисту. За їх версією, у людини виходить добре свистіти тому, що це пов’язано з більш розвиненим свідомим контролем м’язів язика, губ і рота. Цей механізм, як відзначають автори проекту, є еволюційно більш древнім, ніж здатність організму керувати м’язами гортані.
«Вольове управління м’язами рота і губ є у багатьох мавп, але не гортанню. Усвідомлене управління гортанню – це лише порівняно недавнє в еволюційному плані надбання людської раси. Такий контроль над м’язами гортані сприяє найкраще членороздільному відтворенню звуків голосом, що складно назвати гарним співом», – поділилися своєю версією вчені.
Їх експерименти з участю людей також показали, що людина завжди набагато точніше потрапляє в ноти саме при свисті. Коли людей просили заспівати зіграну ним мелодію, випробовувані зазвичай недотягували по частоті до необхідних нот.
Джерело: МедікФорум