За словами вчених, з точки зору здоров’я оселедець є більш доступною і нерідко кориснішою альтернативою лососю, який цінується як джерело поліненасичених жирних кислот омега-3.
Джерело омега-3. Однією з вагомих причин, що говорять на користь вживання оселедця, є високий вміст омега-3 жирних кислот. У цьому плані вона навіть перевершує знаменитий лосось. У складі оселедця жирні кислоти омега-3 займають близько 18%, у лососі – близько 11%. Крім того лососеві породи сьогодні в основному вирощуються на фермах і містять дещо інший склад жиру з меншим вмістом довголанцюгових ненасичених омега-3 жирних кислот – зокрема, ейкозапентаєнової кислоти (ЕПК) та докозагексаєнової кислоти (ДГК). Що стосується оселедця, вона не розлучається штучно, виловлюється в природному середовищі і тому має більш високий вміст вкрай корисного для здоров’я типу жиру.
Жирні кислоти омега-3 є важливими для метаболізму людини і, отже, для загального стану здоров’я. Вони зберігають еластичність клітинних мембран, покращують реологічні властивості крові і цим захищають від серцево-судинних захворювань. Крім цього, підтримують мозок у формі навіть у літньому віці – у людей похилого віку, які вживають омега-3 жирні кислоти, фіксуються кращі показники пам’яті.
Постачальник білків та вітамінів. Оселедець – хороше і недороге джерело білка: порція від 200 до 300 грамів майже покриває добову потребу в білку дорослого організму. Також у ній міститься багато вітаміну А та вітамінів групи В. Особливо багато у ній вітаміну B12, вкрай важливого для мозку, нервів, кровотворення.
Рідко забруднена важкими металами. Тяжкі метали і токсини часто є проблемою, коли йдеться про рибу, що виловлюється у відкритій воді. Але оселедець має перевагу і тут. Вчені констатують, що риба, що швидко росте, займає нижче положення в харчовому ланцюжку, не піддається сильному забрудненню – до цієї групи, наприклад, відносяться тріска, мінтай, хек, а також оселедець.
