Вірусні інфекції, нездорове харчування, алкоголь і медикаменти – головні вороги печінки – універсальної лабораторії нашого організму.
Вірусний гепатит – це інфекційне захворювання печінки, яке викликається вірусами з різними механізмами передачі. На сьогоднішній день все розрізняють 8 типів вірусного гепатиту: A, B, C, D, E, J, F, TT. За останній час поширеність цього захворювання набуває епідемічного масштабу. Таке поширення вірусного гепатиту можна пояснити легкістю зараження. Заразитися вірусним гепатитом можна, наприклад, контактуючи зі старим слідом крові. Небезпека може ховатися в бритвених приладах, зубних щітках, а також при нанесенні татуювання і при відвідуванні медичних установ, де можуть використовуватися погано оброблені інструменти. Однак основним фактором, який призводить до зараження залишається наркоманія.
Всі типи гепатитів досить небезпечні для здоров’я людини. Підступність захворювання в тому, що воно ніяк не виявляється. Часто вірусний гепатит є причиною розвитку цирозу печінки.
При вірусному гепатиті хворий відчуває слабкість, нездужання, стомлюваність, погіршення апетиту, а також нерідко відчувається гіркота в роті. Хворого турбує відчуття тяжкості в правому підребер’ї, а сеча набуває сильно темного кольору, що явно вказує на наявність порушень в печінці. Спочатку при вірусному гепатиті жовтяниця відзначається на склері очей, небі і язиці, а через деякий час жовтяниця з’являється і на шкірі.
Гепатоз – захворювання, що характеризується дистрофічними змінами в печінковій паренхімі. Розрізняють гострі і хронічні гепатози, серед яких також розрізняють жирові і холестатичні гепатози.
Причинами гепотозів можуть бути:
На сьогоднішній день вважається, що основною причиною фіброзу печінки є бактеріальні та вірусні інфекції, які призводять до пошкодження стінок судин петлею ворітної вени.
Згідно медичним спостереженням, у розвинених країнах основними причинами фіброзу печінки є гепатит С і надмірне вживання спиртних напоїв.
Це хронічне захворювання, яке характеризується дистрофією гепатоцитів (клітин печінки). При цьому нормальна тканина печінки заміщається рубцевою (сполучною) тканиною з утворенням вузлів. При цьому вузли, які утворилися чинять тиск на кровоносні судини, тканини печінки і жовчні протоки, тим самим заважаючи нормальній роботі органу.
При цирозі печінка поступово втрачає здатність виконувати свої функції. Порушуються процеси вироблення та накопичення білків, вуглеводів, жирів, а також деяких гормонів. Значно погіршується знешкодження токсичних речовин, які надходять у печінку з кишечнику. Згідно медичним спостереженням цироз печінки частіше зустрічається у чоловіків у літньому і середньому віці.
Це комплекс симптомів, при якому відзначається порушення однієї або декількох функцій печінки. Печінкова недостатність розвивається унаслідок гострого або хронічного ураження паренхіми печінки.
При печінковій недостатності частина крові з ворітної вени надходить в артерії, минаючи печінку. Таким чином, знижується детоксикаційна функція органу. Печінка вже не здатна повною мірою знешкодити всі ті токсичні компоненти, які потрапляють до неї з кишечника.
При порушенні функцій печінки на тілі можуть з’являтися гемангіоми – червоні точкові утворення, схожі на родимки
Гостра форма печінкової недостатності може розвинутися при важкій формі вірусного гепатиту, отруєння миш’яком, фосфором, грибами, медикаментами та іншими гепатотропними отруйними речовинами. У гострій формі печінкова недостатність розвивається стрімко, проте при правильному і своєчасному лікуванні хворобу можна повернути назад. Хронічна печінкова недостатність розвивається протягом декількох тижнів або місяців, і пов’язана з прогресуванням ряду хронічних печінкових захворювань.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЗБІЛЬШЕННЯ ПЕЧІНКИ: ПРИЧИНИ І ЛІКУВАННЯ