Реактивний гепатит – неспецифічне ураження печінки, що розвивається на тлі інших захворювань внутрішніх органів.
Що таке реактивний гепатит
Реактивний гепатит – це запально-дистрофічне ураження печінки, яке розвивається при різних захворюваннях травного тракту, інтоксикаціях, важких інфекціях, захворюваннях сполучної тканини та інших порушеннях.
Реактивний гепатит є неспецифічним, вторинним гепатитом, в той час як вірусні, алкогольні і медикаментозні гепатити належать до первинних. Простіше кажучи, реактивний гепатит – це своєрідна реакція печінкової тканини, яка виникає у відповідь на позапечінкове захворювання.
Причини реактивного гепатиту
Причинами реактивного гепатиту можуть бути такі захворювання шлунково-кишкового тракту, як гастрит, гастродуоденіт, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, панкреатит, коліт, а також злоякісні новоутворення травного тракту.
Реактивний гепатит може розвинутися і на тлі таких загальних захворювань організму, як системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, ревматизм, вузликовий поліартериїт, цукровий діабет, гемолітична анемія, тиреотоксикоз та інші. Гострі та хронічні інфекції також можуть призводити до неспецифічних уражень печінки. Реактивний гепатит може розвинутися при різних вірусних, бактеріальних інфекціях, зараженні гельмінтами та інтоксикаціях.
Патогенез неспецифічного гепатиту головним чином пов’язаний з порушенням детоксикаційної функції печінки. Токсини, що виробляються при різних патологічних процесах, поступово приводять до появи запально-дистрофічних змін в клітинах печінки, що і призводить до порушення функції органа.
Реактивний гепатит характеризується наявністю дрібних вогнищевих некрозів в різних відділах печінкових часточок. Залежно від локалізації запально-дистрофічних процесів, розрізняють портальний і лобулярний реактивний гепатит. Портальна форма характеризується набряком і розширенням портальних трактів, а для лобулярного варіанту характерна наявність некрозів навколо центральної вени.
Симптоми реактивного гепатиту
У переважній більшості випадків реактивний гепатит починається і протікає без яскраво виражених симптомів. У ряді випадків симптоми відсутні зовсім.
Основними симптомами реактивного гепатиту (крім симптомів основного захворювання) є швидка стомлюваність, слабкість, головний біль і нездужання. Хворого може турбувати тяжкість або біль в області правого підребер’я, нудота і погіршення апетиту, що може бути пов’язано і з основним захворюванням шлунково-кишкового тракту.
Характерна для гепатитів жовтушність шкіри та склер зустрічається не завжди. Також при реактивному гепатиті може не спостерігатися потемніння сечі і знебарвлення калу.
При огляді часто виявляється помірне збільшення печінки. У рідкісних випадках реактивний гепатит супроводжується спленомегалією (збільшенням селезінки). У крові виявляється підвищений вміст печінкових ферментів (АЛТ, АСТ) і іноді – білірубіну. В деяких випадках аналіз крові показує легку ступінь диспротеїнемії – порушення співвідношення деяких білкових фракцій крові.
Діагностика реактивного гепатиту
Встановити наявність реактивного гепатиту можна тільки після виключення всіх інших можливих причин захворювання. Тому для початку проводиться дослідження крові на наявність вірусних інфекцій (вірусів гепатиту), а також проводяться відповідні інструментальні дослідження. В деяких випадках доцільно проведення гістологічного дослідження печінкової тканини методом біопсії. Хворого детально розпитують про прийом тих чи інших медикаментів, алкоголю, наркотиків і виробничих вредностях, які можуть сприяти розвитку гепатиту. Для виключення аутоімунного гепатиту проводиться імунологічне дослідження крові.
Лікування реактивного гепатиту
Основа лікування неспецифічного гепатиту – це усунення причинного захворювання. Печінка відрізняється високим ступенем регенерації, і тому навіть при важких станах, усунувши причину хвороби, печінка може повністю відновити свої функції.
При реактивному гепатиті слід виключити важкі фізичні навантаження і стреси. Хворому призначається дієтичне харчування, що виключає вживання смажених, жирних та гострих страв, а також міцних м’ясних, грибних і рибних бульйонів.
Медикаментозна терапія реактивного гепатиту полягає в призначенні дезінтоксикаційних засобів, ентеросорбентів, гепатопротекторів і вітамінів. В деяких випадках показано внутрішньовенне введення спеціальних розчинів, що сприяють виведення токсичних речовин.
При своєчасному зверненні хворого до лікаря прогноз, як правило, сприятливий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ
