Вміст:
Опис
Аденокарцинома підшлункової залози – злоякісна пухлина, яка виходить з клітин, що вистилають панкреатичний проток.
Аденокарциноми становлять близько 95% від усіх злоякісних пухлин підшлункової залози. Ці пухлини майже вдвічі частіше зустрічаються у чоловіків, ніж у жінок, і в 2-3 рази частіше у злісних курців, ніж у некурців. Хворі з хронічним панкреатитом мають більш високий ризик виникнення аденокарциноми підшлункової залози.
Хвороба стає все більш поширеною в міру того, як збільшується тривалість життя. Вона рідко розвивається у людей молодше 50 років; як правило, це захворювання діагностують приблизно в 55 років. Про його причини відомо небагато.
Симптоми
Аденокарцинома підшлункової залози зазвичай не викликає ніяких симптомів, поки не стає великою. Таким чином, при встановленні діагнозу в 80% випадків пухлина поширюється (метастазує) за межі підшлункової залози на сусідні лімфатичні вузли, печінку чи легені.
Першими симптомами є біль і схуднення. Приблизно 90% людей скаржаться на біль в животі (зазвичай це сильний біль у верхній частині живота, що віддає в спину) і втрату у вазі, що становить принаймні 10% від ідеальної.
Близько 80% від числа цих злоякісних пухлин утворюється в голівці підшлункової залози (частини, найбільш близької до дванадцятипалої кишки і загального жовчного протоку), тому раннім симптомом зазвичай є жовтяниця, викликана порушенням прохідності загальної жовчної протоки. У жовтий колір забарвлюється не тільки шкіра, але також і білки очей (склери) та інші тканини. Жовтяниця супроводжується сверблячкою.
Пухлини тіла і хвоста підшлункової залози (середня частина і частина, найбільш віддалена від дванадцятипалої кишки) можуть блокувати відня, відійшовшу від селезінки, що призводить до збільшення селезінки і варикозного розширення вен шлунка і стравоходу. Іноді розвивається тяжка кровотеча, особливо з вен стравоходу, якщо ці варикозно розширені вени розриваються.
Причини
Розвиток раку підшлункової залози може бути пов’язана з курінням, цукровим діабетом, впливом азбесту. Ризик аденокарциноми підшлункової залози значно зростає у хворих із спадковими формами панкреатиту, при хронічному панкреатиті. Існують мутації, при яких зростає частота злоякісних новоутворень підшлункової залози.
Діагностика
Рання діагностика утруднена. При підозрі на аденокарциному підшлункової залози зазвичай використовують ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерну томографію (КТ) та ендоскопічну ретроградну панкреатографію (рентгенологічне дослідження, яке дозволяє оцінити структуру панкреатичної протоки). Для підтвердження діагнозу лікар бере зразок тканини підшлункової залози для мікроскопічного дослідження. Його отримують, вводячи голку через шкіру під контролем КТ або УЗД. Тканини для біопсії можна брати також з печінки, щоб виключити метастазування пухлини. Якщо лікар підозрює аденокарциному підшлункової залози, а результати досліджень цього не підтверджують, підшлункову залозу обстежують хірургічним шляхом.
Лікування
Прогноз при даному захворюванні дуже несприятливий. Протягом 5 років після встановлення діагнозу залишаються в живих менше 2% хворих. Єдина надія на одужання – операція. Вона проводиться пацієнтам, у яких пухлина не поширилася на інші органи. Підшлункову залозу видаляють окремо або разом з дванадцятипалої кишкою. Навіть після такої операції лише 10% пацієнтів виживають протягом 5 років незалежно від виду подальшого лікування.
Легкий біль можна зменшити аспірином або парацетамолом. Сильний біль у верхній частині живота слабшає при нахилі вперед, згинанні голови та приведення колін до живота; призначають ліки, наприклад таблетки кодеїну або морфін. Значній частині (70-80%) хворих з сильним болем полегшення приносять ін’єкції в нерви, що блокують больову чутливість. Недолік панкреатичних травних ферментів заповнюється прийомом ферментів. Якщо розвивається цукровий діабет, може бути необхідно призначення інсуліну.