Вміст:
Опис
Анкілозуючий спондиліт – хвороба сполучної тканини, що характеризується запаленням суглобів хребта і великих суглобів, їх тугорухливістю і хворобливістю.
Хвороба в 3 рази частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок, зазвичай між 20 і 40 роками. Причина невідома, але захворювання має тенденцію до сімейного спадкування, що вказує на роль генетичних факторів. Люди, у яких батьки або кревні родичі страждали на цю недугу, хворіють в 10-20 разів частіше.
Симптоми
Маніфестація захворювання відбувається поступово. Спочатку з’являються минущі невиражені болі в м’язах і суглобах спини (частіше в поперековому відділі), хворі відзначають швидку стомлюваність, слабкість, іноді – ураження очей запального характеру. Також з’являється більш характерна клінічна ознака – скутість в суглобах хребта після сну або спокою, що зменшується після фізичної активності і гарячого душу. З плином часу болі посилюються, обсяг рухів у суглобах хребта зменшується, патологічний процес поширюється на верхні відділи хребта, внаслідок чого фізіологічні вигини згладжуються. Внаслідок запального процесу розвивається постійна напруга м’язового каркаса спини. Далі формується і посилюється патологічний кіфоз в грудному відділі хребта. Такі зміни формуються роками і на пізніх стадіях захворювання наростають аж до зрощення міжхребцевих суглобів з окостенінням дисків. У деяких випадках захворювання протікає з ураженням периферичних суглобів (спочатку уражаються великі – колінні, ліктьові, гомілковостопні). Також відзначаються позасуглобові симптоми з боку очей (увеїти, іридоцикліти), легень, серцево-судинної системи (аортит, міокардит, порушення ритму, недостатність аортальних клапанів), сечовивідних шляхів і нирок (амілоїдоз).
Причини виникнення
Єдиної думки з приводу причини розвитку хвороби Бехтерева немає. Існує думка, що основою для розвитку даної патології є підвищена аутоагресія імунних клітин до тканин власних суглобів і зв’язок. Інша теорія пов’язує виникнення хвороби з деякими штамами клебсієли та інших видів ентеробактерій. Також була відзначена роль спадкової схильності, маркером якої є антиген гістосумісності НLA-В27. Запальний процес в тканинах обумовлений імунологічними порушеннями, внаслідок чого пусковим механізмом розвитку анкілозуючого спондилоартриту може служити зміна імунного статусу після переохолодження, перенесеного інфекційного захворювання. Сприяючими факторами вважаються хронічні запальні захворювання сечостатевої системи, кишечника, гормональний дисбаланс, а також інфекційно-алергічні захворювання.
Ускладнення
Ускладненнями даної патології є серцево-судинна патологія, ниркова недостатність, утруднення дихання, важкі деформації хребта, що призводять до інвалідизації та втрати працездатності.
Діагностика
На жаль, анкілозуючий спондилоартрит на ранніх стадіях виявляється вкрай рідко, так як діагностика можлива тільки з допомогою магнітно-резонансної томографії. В аналізах крові виявляється підвищення ШОЕ, а також в 10% випадків ревматоїдний фактор. Однак підтвердити діагноз лабораторно можна, лише виявивши при генетичному дослідженні крові ген НLA-В27. На рентгенограмі можна виявити ущільнення замикальних пластинок на тлі остеопорозу, квадратну форму тіл хребців, кальцифікацію міжхребцевих дисків і зв’язок (іноді – повне зрощення між собою).
Лікування
Консервативне лікування полягає в застосуванні нестероїдних протизапальних засобів (ібупрофен, найз, мелоксикам), кортикостероїдів, імунодепресантів, а також у призначенні спеціального комплексу вправ, масажу, рефлексотерапії, магнітотерапії. При важких деформаціях хребта або важкому ураженні суглобів проводять хірургічне лікування (коригувальну остеотомію і ендопротезування суглобів).
Профілактика
Специфічної профілактики даного захворювання не існує.
Наукові джерела: