Вміст:

  1. Опис
  2. Симптоми
  3. Причини
  4. Ускладнення
  5. Види захворювання
  6. Діагностика
  7. Лікування
  8. Профілактика

Опис

Аноректальний свищ – патологічний канал, що йде з заднього проходу або прямої кишки до шкіри і відкривається зазвичай поблизу анального отвору, але іноді і іншого органу, наприклад, піхви.

Існують повні і неповні аноректальні свищі. Неповні не мають вихідного отвору в промежині і зустрічаються рідше повних. Розрізняють інтрасфінктерні, транссфінктерні і екстрасфінктерні свищі.

Симптоми

Аноректальний абсцес (гострий парапроктит) може мимовільно розкритися з утворенням свища (хронічний парапроктит) – патологічного каналу, що з’єднує пряму кишку і шкіру. З свища можуть виділятися гній, калові маси, гази. Можлива хворобливість – при загостренні запалення.

Візуально відзначається отвір свища, пальпується свищевий хід. Зондом, введеним в свищевий хід, можна визначити глибину, напрямок і часто первинний отвір нориці.

Загальний стан хворого задовільний.

Причини

У більшості випадків свищі починаються в глибоко розташованому лімфатичному вузлі заднього проходу або прямої кишки. Іноді вони розвиваються в результаті дренування аноректального абсцесу, але далеко не завжди вдається визначити причину. Найчастіше свищі виникають у людей, які страждають хворобою Крона або туберкульозом; а також при дивертикуліті, злоякісних пухлинах або травмах прямої кишки. Свищ у дитини першого року життя, як правило, є вродженим пороком; такі нориці більш поширені у хлопчиків, ніж у дівчаток. Свищі, які з’єднують пряму кишку і піхву, можуть бути наслідком рентгенівського лікування злоякісної пухлини, хвороби Крона або родової травми.

Причиною утворення неповних свищів часто буває анальна тріщина.

Ускладнення

При свище заднього проходу можливі наступні ускладнення:

  • інтоксикація організму;
  • Тривалі запори;
  • Поява рубців;
  • Розвиток пухлини прямої кишки;
  • Рецидиви свищів.

Види захворювання

Залежно від наявності вихідного отвору свищ, локалізований в прямій кишці, буває:

  1. Неповним – у такого свища є вхідний отвір в області кишки, але виходу же назовні немає. Неповна фістула дуже швидко переходить у повну, тому що бактерії, що накопичуються в ній, поступово «подовжують» хід в нижчих тканинах. Симптоми цієї патології дуже мізерні, їх досить важко розпізнати. У деяких випадках це тільки свербіж аноректальної області. Лікування такого патологічного стану є одним з найскладніших.
  2. Повним – починається від прямої кишки і відкривається на шкірі біля заднього проходу. Вхідних отворів може бути декілька, вони можуть з’єднуватися між собою в товщі тканин, відкриваючись назовні однією дірою.
  3. Внутрішнім – свищ йде від прямої кишки в тканинах, відкривається знову ж в неї.

Є й інша класифікація аноректальних фістул – по локалізації щодо м’язу сфінктера:

  • інтрасфінктерний хід: фістула проходить по краях ануса, має прямий канал. Його зовнішній отвір відкривається близько сфінктера заднього проходу, внутрішній ж розташований в глибині крипт прямої кишки. Такий свищ виявляється практично у 35% хворих, майже в 100% випадків він є рецидивуючим;
  • транссфінктерна фістула: свищевий хід (а частіше – це множинні ходи) йде назовні через шари м’язи сфінктера. Характеризується такий парапроктит утворенням гнійних кишень, рубцюванням навколопрямокишкових тканин;
  • екстрасфінктерні свищі практично в 90% випадків є наслідком перенесеного гострого парапроктиту. У цьому випадку хід починається від прямої кишки в області верхнього полюса сфінктера, огинає цей м’яз зовні, відкривається одним або декількома отворами біля заднього проходу.

Діагностика

Свищ може бути болючим, виділяти гній. Лікар при огляді виявляє одне або кілька свищевих отворів або намацує свищ під шкірою. Щоб визначити глибину і напрямок ходу, використовують зонд. При огляді за допомогою аноскопа, введеного в пряму кишку, і дослідженні зондом лікар може знайти внутрішній отвір. Ректороманоскопія допомагає визначити, чи не викликаний свищ злоякісною пухлиною, хворобою Крона або іншим захворюванням.

Лікування

Єдине ефективне лікування – операція (розсічення свища), під час якої може бути частково розсічений сфінктер. Якщо розсічення сфінктера велике, згодом не виключено утруднення контролю дефекації. Операцію, як правило, не роблять, якщо у пацієнта пронос, неспецифічний виразковий коліт або хвороба Крона в активній фазі, так як всі ці захворювання затримують загоєння рани.

Профілактика

Профілактика свищів заднього проходу зводиться до своєчасного і адекватного лікування інфекційно-запальних захворювань шлунково-кишкового тракту. Також необхідне дотримання принципів раціонального харчування, відмова від куріння і надмірного вживання алкоголю.