Якщо пацієнт без призначення лікаря пройде МРТ і щось виявить чи не виявить у себе, то які будуть його подальші дії? У якому разі це дослідження необхідно і чому важливо проходити його не самостійно, а за напрямом та під контролем лікаря-кліциніста? Які є протипоказання щодо МРТ?

Лікар-онколог, гематолог, променевий терапевт вищої категорії, д.м.н., професор Олександр Серяков:

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) всього тіла чи конкретної області – це високоточний метод первинної та диференціальної діагностики, який застосовується у різних галузях клінічної медицини.

МРТ не надає шкідливого впливу на здоров’я людини, тому пацієнт може (і має право) звернутися для проведення дослідження МРТ сам, якщо його щось турбує, але важливо, щоб напередодні його подивився лікар клініцист, визначив свідчення для МР-дослідження та дав направлення при відсутність протипоказань до цього методу діагностики.

Протипоказань до проведення МРТ загалом, на щастя, небагато:

  • наявність в організмі електронних медичних приладів (кардіостимулятор та ін.);
  • наявність металевих елементів у досліджуваній області (протези, кліпси, уламки);
  • неадекватна поведінка пацієнта (клаустрофобія, панічна атака, психомоторне збудження).

Ціла низка пацієнтів вважає, що МРТ шкідлива для здоров’я, оскільки томограф створює електромагнітне поле. Однак особливість МРТ у тому, що магнітні поля, створювані апаратом, дуже високої частоти, і не надають негативного впливу на організм.

За допомогою МРТ вивчають різні об’ємні утворення, у тому числі злоякісні та доброякісні пухлини головного мозку, паренхіматозних органів черевної порожнини (печінка, селезінка) та заочеревинного простору (нирки, підшлункова залоза). МРТ корисна при деяких патологіях шлунково-кишкового тракту (зокрема, шлунка та товстої кишки) та для визначення вільної рідини в черевній порожнині. Також при МРТ можуть бути виявлені патологічно змінені лімфатичні вузли, клітковина черевної порожнини та заочеревинного простору.

Якщо у пацієнта за даними МРТ нічого не виявлять, це непогано. Але є ціла низка патологічних станів чи вроджених особливостей, які чітко помітні на МРТ, і потрібно додаткова діагностика (чи МРТ у поступовій динаміці). Тому так необхідні рекомендації та направлення лікаря-клініциста на цей вид променевої діагностики. Що не менш важливо: результати дослідження обов’язково повинен оцінити лікар у сукупності із загальною клінічною картиною захворювання.

МРТ є методом вибору в діагностиці об’ємних утворень за відсутності можливості проведення комп’ютерної томографії з використанням контрастної речовини (при непереносимості йодовмісних контрастних речовин). А ще МРТ — це золотий стандарт дослідження органів малого тазу.

Таким чином, деталізовані зображення за даними МР-дослідження дозволяють лікарям різних спеціальностей прицільно оцінити стан різних органів і систем та виявити ті чи інші захворювання, які при використанні інших методів обстеження, наприклад, рентгенологічного, ультразвукового або комп’ютерної томографії можуть бути нерозрізняються.