До 2050 року експерти прогнозують, що майже двоє з трьох людей віком від 25 років матимуть зайву вагу або страждатимуть на ожиріння. Але, як зазначено у Всесвітньому кардіологічному звіті, «ожиріння не є наслідком виключно малорухливого способу життя та переїдання». Сидяча робота, тривалий робочий день та регулярні понаднормові години безпосередньо пов’язані з розвитком ожиріння та серцево-судинних захворювань.
Крім того, на заваді ефективному лікуванню ожиріння стоять соціальні стигми, обмежений доступ до здорового харчування, недоліки у медичній системі та фінансові труднощі домогосподарств. Звіт був представлений на Всесвітньому кардіологічному саміті минулими вихідними і також звернув увагу на виклики, з якими стикаються діти. Кількість дітей та підлітків з ожирінням стрімко зростає.
Це суттєво знижує тривалість їхнього життя та підвищує ризик серцево-судинних захворювань у середньому віці аж на 40%. Крім того, ожиріння стало однією з головних причин булінгу та дискримінації в школах, що залишає глибокі психологічні наслідки на все життя.
Одна з авторів звіту, директорка Інституту громадського здоров’я та добробуту Університету Ессекса Маріак’яра Ді Чезаре закликала уряди всього світу до термінових дій: «Щоб впоратися з наслідками кризи ожиріння, необхідні цілеспрямовані інвестиції та реформи в системах охорони здоров’я, аби зробити лікування ожиріння та серцево-судинних хвороб доступним для більшої кількості людей».
Дослідження також виявили: медичні працівники часто мають упередження щодо пацієнтів із зайвою вагою і вважають їх «непослідовними у виконанні медичних рекомендацій». Через це пацієнти уникають звернень за допомогою, що лише погіршує ситуацію.
Ожиріння негативно впливає і на економіку. Дослідження показує, що повернення рівнів ожиріння до показників 2019 року дозволило б щороку економити близько 2,2 трильйона доларів.
Доступ до недорогих і корисних продуктів, спортивної інфраструктури та зелених зон має доведений вплив на зниження ІМТ (індексу маси тіла). Автори звіту також закликали уряди боротися з агресивною комерційною політикою компаній, які продають дешеву та оброблену їжу.
У Великій Британії похвалили муніципалітет Гейтсгеда, де запровадили обмеження на відкриття нових точок фастфуду. Подібні зональні обмеження вже діють і в Японії, Руанді та Латвії як частина боротьби з епідемією ожиріння.
У Новій Зеландії активно розвиваються місцеві ініціативи, які пропонують інклюзивну підтримку для здорового способу життя.
Професор Лопес-Хіменес, ще один автор звіту, підкреслив: «Довготривала стигматизація та дискримінація людей із зайвою вагою ускладнюють боротьбу з ожирінням та сприяють поширенню серцево-судинних хвороб. Будь-яка політика повинна усувати нерівність у доступі до лікування, підтримувати вразливі групи населення і при цьому не поглиблювати стигму».