Чи траплялося з вами таке, що ви приходите до лікаря, говорите йому, що у вас щось болить, вам призначають купу обстежень, а лікування все одно не допомагає? 

Ви міняєте одного лікаря на другого, третього… витрачаєте купу грошей, а результат все той же: лікарі наполегливо твердять, що ви здорові та як ніби спеціально не хочуть вас лікувати. У таких випадках стане у пригоді консультація психолога для визначення можливої психосоматичної природи хвороби. 

Причини захворювань – стреси та конфлікти

Сьогодні вчені прийшли до спільного висновку, що в 40% випадків причиною виникнення фізичних хвороб є не віруси та бактерії, як вважалося раніше, а стреси, душевні травми та внутрішні конфлікти. Будь-який стрес провокує м’язову напругу та готує нас відреагувати дією. 

У природі реакція не змушує себе чекати: тварина або нападає, або втікає. Для людини сучасного світу негайно діяти часто неможливо: ми не можемо ні втекти від кричущого на нас начальника, ні дати йому здачі. Таким чином, не відбувається розрядка напруги, та залишається м’язовий затиск.

Періодичні стреси призводять до розростання внутрішнього дискомфорту. Якщо ми не надаємо значення цьому дискомфорту та не намагаємося з ним якось працювати, то він переростає у хворобливі відчуття і згодом призводить до захворювання.

Пригнічені емоції

Емоції, які ми пригнічуємо, змушують тіло якось захищатися від них. І воно з цим успішно справляється, утворюючи посилений «панцир» з м’язів. Такий «корсет» сковує людину, знижуючи його рухливість і стресостійкість. Через  напруження, утворюються функціональні порушення психосоматичного характеру. 

Всі, хто мають психосоматичні захворювання, схильні блокувати власні почуття. Вони не висловлюють їх, не намагаються якось проживати. Такі пацієнти потребують фахової підтримки психолога та стабілізації психологічного та соматичного стану. 

Що робити

Психосоматичний підхід має бути доповненням до лікування основного захворювання, передбачає комплексну роботу на рівні тіла, психіки, розуму.

  • Якщо говорити про негативні установки, їх можна «переглянути». 
  • Руйнівні емоції можна почати відстежувати. 
  • Практика прощення допомагає усунути печаль, почуття провини або сорому, жалю про минуле.
  • Медитація – це виведення на рівень свідомого те, що ви глибоко закопали та забули.  

Добре з емоційними затисками справляється фізичне навантаження: робота руками, біг, спортивний зал, тілесно-орієнтована терапія – все це допомагає перенести невиражені емоції на фізичний рівень і позбутися від них.  

Отже, будь-яка хвороба або життєвий конфлікт – це каталізатор нашого зростання через усвідомлення власної неготовності брати відповідальність за все, що відбувається, з одного боку, і витіснення тілом невдоволення, з іншого.

*На правах реклами